У 30-60-х роках XVIII ст. Правобережжя і Прикарпаття, що входили на той час до складу Речі Посполитої, стали ареною значних виступів українського населення проти всіляких утисків.
Доля Правобережжя у другій половині XVII ст. складалась нещасливо. Війни вщент зруйнували і обезлюднили ці землі, що колись були колискою козацтва і основним осередком української держави -- Гетьманщини, що постала в результаті визвольної війни Б.Хмельницького.
Повернувши собі Правобережжя наприкінці XVII ст., поляки зуміли відновити колишню владу лише на початку XVIII ст.(1713 p.). Українські землі знову були розподілені між магнатськими родинами, яких нараховувалось близько 40. Серед них виділялися роди Любомирських, Потоцьких, Чорторийських, Броницьких, Сангушків та Ревуцьких.
Щоб відродити життя на цих землях, магнати приваблювали селян земельними наділами і звільненням від усіляких повинностей строком на 15-20 років. Завдяки цьому Правобережжя швидко почало заселятися переселенцями з Галичини, Лівобережжя та інших районів та відроджуватися до життя. Із закінченням терміну слобод зростали вимоги панів до селян. Почалось відродження кріпацтва. Панщина сягала 5-6 днів на тиждень.
Крім соціального гноблення, поляки, забувши уроки 1648 p., знову почали утиски православ'я. На 60-ті роки XVIII ст. православ'я на Правобережжі ледь жевріло, лише поодинокі парафії чинили опір наступу католицької та греко-католицької церков.
Древнеримские цари:
Ромул(753 — 716 год до н. э.)
Нума Помпилий (715 — 674 год до н. э.)
Тулл Гостилий (673 — 642 год до н. э.)
Анк Марций (642 — 617 год до н. э.)
Луций Тарквиний Приск (616 — 579 год до н. э.)
Сервий Туллий (578 — 535 год до н. э.)
Луций Тарквиний Гордый (535 — 509 год до н. э.)
Римская история подразделяется на царский, республиканский и императорский периоды. Царей было всего семь (От Ромула до Тарквиния Гордого), правили они с 753 до 509 г. до нашей эры, то есть 244 года.
Объяснение: