Причини розпаду:
Величезні кордони імперії, що затрудняло керівництво держави з одного центру
Інтефікація зовнішньої загрози (Активізація нападів варварів на північні кордони імперії, агресія новоутвореної держави Сасанідів на Сході)
Відмінності в культурному розвитку на Заході та на Сході імперії.
З початку 4 ст. посилюється де централізаторські процеси. Вони активізувалися за правління Діоклетіана (284-305 рр), коли була утворена система тетрархії (поділ управління імперією між кількома особами). Але вона не дала очікуваних результатів і згодом призвела до активізації громадянських воєн. Набирає все більшого впливу нова столиця Константинополь, заснована імператором Константаном, натомість відбувається занепад Риму. Все час все відчутнішими стають напади варварів, особливо на рейнському та дунайському кордонах (алемани, маркомани, готи тощо). На східні кордони імперії активізуються напади Сасанідів (поразка Римської армії біля Ктетисфона імператора Юліана (360-363 рр). Найбільш в чутного удару внутрішній єдності імперії була завдано готами. Останні під тиском гунів рушили з своїх традиційних територій і попросили в імператора Валента ІІ дозвіл на поселення в Фракійському діоцезі (375-376 рр). Але на новому місці вони почали притіснятися місцевими чиновниками, і в результаті підняли повстання. Імператор Валент ІІ був розбитий готами в битві під Адріанополем 9 серпня 378 р., і сам загинув у битві. Амман Марселін порівнював цю поразку з битвою під Каннами. Наступник Валента Граціан, для боротьби з варварською загрозою призначив Августом Сходу свого полководця Феодосія І, а сам відправився для боротьби з алеманами, які прорвали кордон на Рейні. Разом вдалося тимчасово подолати загрозу з боку варварів. Готи на правах федератів були поселені на правах федератів в Мезії. Тим часом на Заході знову спалахнула громадянська війна у якій загинув Граціан. Феодосій розпочав боротьбу за возєднання імперії, і в 394 р. розбив свого головного суперника Євгенія. Саме Феодосію востаннє вдалося об’єднати імперію, але лише на рік. В 395 р. він помер, його нащадками стали його сини Аркадій та Гонорій, які отримали відповідно в управління Східну та Західну імперії. Це був остаточний поділ держави. Західна Римська іпреія проіснувала до 476 р., а Східна припинила своє існування в 1453 р. під ударами турків.
Объяснение:
Ормон-хан (1792—1854) — ханКыргызского (Кара-Кыргызского) ханства(1842—1854). Автор свода законодательных декретов, известного в народе под названием «Ормон окуу» («Учение Ормона»). Ормон был манапом из кыргызского племени Сарыбагыш. Согласно народному преданию, его прадеду Болот-бию было предсказано, что один из его потомков станет монархом, объединит под своей властью всех киргизов и создаст национальную державу… Ормон с детских лет был амбициозным и властным, обладал организаторскими и личной храбростью. С 17 лет Ормон-манап принимал участие в боях. Личность Ормон-хана возвысилась на переломе эпох. В возрасте 30 лет он активно включился в управление сары-багышами. Его природный ум и дар правителя были оценены многими племенами, слава о нём распространилась за пределы киргизских земель…