Так, на території України у 8-9 ст., коли розселення слов’ян завершилося, існувало сім племінних об’єднань: поляни, деревляни, волиняни, хорвати, уличі, тиверці та сіверяни. Звертаємо вашу увагу, що поряд із назвою волиняни літописець уживає ще дві - дуліби та бужани. Усі три назви стосуються одного племінного союзу, при цьому дуліби - найдавніша назва, а дві інші виникли згодом.
Як свідчить оповідь літописця, поляни мешкали в Середньому Подніпров’ї «в лісах на горах понад річкою Дніпром». На захід від полян жили деревляни. Їхні землі лежали між річками Случчю й Дніпром, Прип’яттю й Тетеревом. Іще далі на захід, аж до Західного Бугу, були землі дулібів. На північний схід від полян, «на Десні, і по Сейму, і по Сулі», мешкали сіверяни. Тиверці обіймали землі між Дністром і Карпатами, уличі - між Дніпром та Південним Бугом. У Прикарпатті жили хорвати
Объяснение:
Підручник з Історії України 7 клас Власов 2015 - '(Генеза) 2015'
Розділ 1
ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Схі́дні слов'я́ни (біл. Усходнія славяне; рос. Восточные славяне) — загальна назва народів, що розмовляють східнослов'янськими мовами. До східних слов'ян відносять українців , білорусів та росіян. Вони є нащадками слов'яномовних племен, що мешкали на Східноєвропейській рівнині в ІX—XI століттях. До цих племен відносять літописних полян, сіверян, деревлян, дулібів, білих хорватів, тиверців, уличів, дреговичів, кривичів, в'ятичів, радимичів та словенів.
Східнослов'янські мови:
Білоруська
Українська
Російська