Объединительные процессы и усиление позиций Русского государства в Европе поставили перед обществом злободневные вопросы о происхождении княжеской власти на Руси и о месте и роли Руси среди других государств прежде и теперь. Наиболее яркое выражение они нашли в публицистических произведениях.
Публицистика – литературные произведения, посвященные актуальным общественно-политическим вопросам. Иван Пересветов «Сказания о царе Константине» «»Сказания о Магмете-Салтане» Идеал государственного устройства – самодержавная власть, опирающаяся на дворянство.
Как на Руси сформировалась Княжеская и Боярская собственность на землю?
Сначала сформировалась государственная собственность, когда племена вошли в состав Древнерусского государства. Правом распоряжения государственной собственности обладал князь. Таким образом происходит переход земли в частные руки. Затем во время правления Ярослава Мудрого появляется Русская правда, которая включает понятие княжеской собственности.
Русская Правда также регулирует княжеские владения. О княжеских владениях и о праве князя распоряжаться ими как угодно говорят и жалованные грамоты.
Затем развивается боярская собственность, которая появилась из кормления. Бояре были своеобразными чиновниками при князе. Бояре собирали налоги для князя и выполняли прочие поручения, и из-за этого князь давал им «корма», частью из которых были вотчины, то есть земли.
евдовзі після страти І.СулимиурядРечі Посполитоївідбудував Кодак, а потім почав «очищати» реєстрВійська Запорізького від бунтівників.
Це і стало приводом до нового повстання, керівником якого був спочатку полковник реєстровів Павло Павлюк (Бут). Це повстання охопило Лівобережну та Правобережну Україну. Селяни швидко вливались у ряди повстанців, громили своїх панів. На початку червня 1637 року Павло Бут разом з повсталиминереєстровцями захопив у Корсуні артилерію і перевіз її на Січ.
3 липня 1637 року на раді в Каневі Павлюк виступив з програмою боротьби проти польської шляти за фактичне відокремлення від Речі Посполитої козацьких земель, починаючи від Києва до пониззя Дніпра.
Незабаром загони повстанців оволоділи Черкасами, Корсунем, Білою Церквою, взяли під контроль велику територію на Подніпров«ї та Лівобережній Україні, і скрізь до них приєднувалися селяни та міська біднота.
Сам коронний гетьман Микола Потоцький, мусив визнати, що на Україні «все до останнього покозачилося…тут як хлоп, то й козак».
Першу битву біля Сахнового мосту через Рось повстанці виграли, але 16 грудня 1637 року вони були обложені карателями М.Потоцького під Кумейками (між Черкасами та Каневом). Зав«язалася жорстока битва. Повстанці успішно відбили 3 штурми, виявивши неабияку мужність. Лише під час четвертого штурму карателям пощастило, бо їм вдалося підпалити козацькі вози з порохом. Розлігся страшний вибух, який вніс сум«яття в ряди повстанців.
Потоцький не насмілився їх наздоганяти, а через 2 дні рушив проти загонів Павлюка і зумів їх оточити під Боровицею в 100 км від Кумейок. Під час облоги карателі розпочали переговори про мир. 24 грудня 1637 року повстанці вирішили припинити опір, але їхні вожді всупереч обіцянкам були заарештовані і відправлені у Варшаву.
Там, у лютому 1638 року Павлюк був страчений. Скидан і Гуня пробилися на чолі невеликого загону на Запорожжя. Тим часом карателі заливали кров«ю всю Україну.