Полиэтилен полиэтилен (пэ) — синтетический термопластичный неполярный полимер, принадлежащий к классу полиолефинов; является продуктом полимеризации этилена, представляет собой твердое вещество белого цвета.полиэтиленовая пленка — тонкий слой материи, изготавливаемый из полиэтиленовых гранул методом экструзии, обладает такими свойствами, как эластичность, влагонепроницаемость, морозостойкость и гигиеничность. полиэтиленовая пленка абсолютно безопасна для здоровья человека, используется как одноразовая упаковка продуктов короткого срока хранения в пищевом производстве, розничной торговле, сетях «фаст-фуд», а также в сельском хозяйстве и строительстве. находясь в непосредственном контакте с продуктами, обеспечивает им более длительный срок хранения, сохранять свойства, предотвращает быстрое высыхание, защищает от воздействий внешней среды и пропитывания посторонними запахами. полиэтиленовую пленку можно использовать и для производства детских товаров.полиэтиленовую пленку различают по степени кристаллизации наполиэтилен высокого давления (низкой плотности, пвд) иполиэтилен низкого давления (высокой плотности, пнд). степень кристаллизации сильно влияет на свойства.пвд — пластичный, слегка матовый, относительно прозрачный, воскообразный на ощупь материал. пленки пвд легко свариваются тепловой сваркой и образуют прочные швы; такими свойствами, как прочность при растяжении и сжатии, стойкость к удару и разрыву. важно, что прочность сохраняется и при низких температурах (от -60 до -70°с). пленки пвд имеют высокую стойкость, водо- и паронепроницаемы.пнд — пленки на его основе более жестки, менее воскообразны на ощупь, имеют большую плотность по сравнению с пленками на основе пвд, и намного меньшую толщину. прочность при растяжении и сжатии выше, чем у пвд, а сопротивление разрыву и удару ниже; по водопроницаемости и стойкости пнд превосходит пвд (особенно по стойкости к маслам и жирам). пленки пнд шуршат при смятии, по этому признаку их легче всего отличить от пвд.на основе полиэтиленовых монопленок пленки, структура которых позволяет добиться улучшения технологических и эксплуатационных свойств упаковки. при этом существенно увеличивается прочность пленки на разрыв, растяжение и прокол.для упаковки молочных продуктов применяют трехслойные соэкструзионные пленки с наличием в структуре материала внутреннего слоя как черного цвета, так и белого. каждый из слоев имеет свое назначение и содержит специальные добавки: — черный слой создает барьер на пути проникновения света и значительно продлевает сроки хранения молочной продукции: если в упаковке из однослойной пленки пастеризованное молоко хранится 36 часов, то в упаковке из черно-белой пленки — 72 и даже 120 часов. — наружный слой предназначен для яркой, полноцветной печати. в этот же слой вводится специальная добавка, которая повышает «скользкость» пленки, что важно для работы на современном упаковочном оборудовании. также наружный слой, обращенный к покупателю, должен иметь привлекательный вид, поэтому в него вводятся добавки, пленке блеск.
Близько 1671 англійський хімік і фізик Роберт Бойль (1627-1691) вперше отримав водень (H2), розчиняючи залізні голки в сірчаної кислоти (H2SO4); проте його хімічну природу він пояснити не зумів. У 1766 році англійським фізик і хімік Генрі Кавендіш (1731-1810) довів у своїй роботі з експериментального дослідження повітря, що в ньому є газ, що різко відрізняється від повітря, і повідомляє про відкриття водню і вуглекислого газу (CO2). Діючи соляною кислотою (HCl) на цинк (Zn) і залізо (Fe), він виявив невідомий безбарвний газ, не має запаху і смаку. Виявилося, що газ горить, вибухаючи, тому він був названий "горючим повітрям". У 1784 році Генрі Кавендіш, пропускаючи через суміш пального повітря і кисню електричну іскру, виявив, що в посудині з'явилася вода. Після низки точних дослідів, він переконався, що продуктом горіння була тільки вода, яка не мала запаху або смаку і при випаровуванні не залишала залишку. Таким чином, Генрі Кавендіш визначив хімічний склад води (H2O). До таких же висновків прийшов трохи пізніше французький хімік Антуан Лоран Лавуазьє (1743-1794). Латинське (Hydogenium) і російське назви походять від грецького hydro genes - породжує воду. 2. Становище в таблиці Менделєєва Водень є першим хімічним елементом в періодичній системі. Його атом складається всього з двох елементарним частинок: протона, що є ядром і кайносімметрічного електрона обертового по s-електронної орбіталі, тому позитивний іон водню має найменші розміри (в 10000 разів менше) порівняно з атомом і володіє сильним поляризующим дією. Для атома водню застосовна квантова теорія Бора і рівняння Шредінгера для нього має точне рішення. Водень займає особливе положення в періодичній системі і може бути віднесений, як до I, так і до VII головній підгрупі. Як лужний метал проявляє в з'єднаннях ступінь окислення +1, має яскраво виражені відновні властивості, для нього характерні реакції взаємного витіснення. Спектр водню подібний зі спектрами лужних металів. Але при цьому, як галоген може приєднувати електрон з утворенням іона водню H-, йому бракує одного електрона на зовнішньому енергетичному рівні, як і легкі галогени, він є газоподібним речовиною, його молекула складається з двох атомів, у з'єднаннях заміщається галогенами, потенціал іонізації порівняємо з представниками VII головної підгрупи (H-13,6 еВ, F- 17,4 еВ, а Li-5,6). Однак у атома водню відсутня ефект екранізування, на відміну від лужних металів, молекулярні орбіталі відрізняються від галогенів, тому можна розташувати водень цілком над другим періодом від літію до фтору гаються відмінності між багатьма властивостями ізотопів водню, але внаслідок їх низького вмісту похибка вимірювань не велика. Найбільші відмінност гається у термодинамічних величин, внаслідок відмінності частот коливань атомів викликаного відмінністю ізотопних мас. Швидкість звуку при t = 0 С в середовищі протію - 1284 м / с більше, ніж в середовищі дейтерію - 890 м / с [15]; молярна ізобарна теплоємність у протію Cp = 28,83 Дж / моль До менше, ніж у дейтерію Cp = 29,2 Дж / моль * К [23]; температура плавлення tпл = -259,19 С, теплота плавлення Hпл = 11,7 Дж / моль, температура кипіння tкип = -252,77 С і теплота кипіння Hкіп = 91,6 Дж / моль менше, ніж у дейтерію tпл = -254,42 С, Hпл = 19,7 Дж / моль, tкип = -249,9 С і Hкіп = 122,6 Дж / моль [14]; Поверхневий натяг при Т = 29К у протію = 0,498 мН / м менше, ніж у дейтерію = 1,612мН / м [33]. Великі відмінност гаються у швидкості протікання хімічних реакцій різних ізотопів. Подібних аналогів відмінностей більше немає ні у одного з елементів, тому ізотопи водню і отримали індивідуальні назви. Ізотопи 4H і 5H отримані штучно і надзвичайно нестабільні.Молекули водню подібні з молекулами галогеном. Два атома в них пов'язані ковалентним зв'язком з відстанню 74,14 лм і енергією зв'язку 453,6 кДж / моль. Молекули водню володіють великою міцністю (при t = 5000 C ступінь дисоціації 0,95) і тому набагато більшою хімічною активністю володіє атомарний водень.Атомарний водень може довгий час не утворювати молекули у разі відсутності в ньому домішок. Так як для утворення молекули необхідно зіткнення трьох частинок дві з яких з'єднуватися, а третя понесе з собою надлишок енергії. Такими частками можуть служити домішки або навіть стінки посудини, в якому знаходитися атомарний водень. При зіткненні двох частинок утворилася молекула незабаром розпадається через надлишок енергії.Для молекул водню характерні дві модифікації: орто-водень o-H2 у якого обидва протона обертаються навколо свій осі в одному і тому ж напрямках, т. Е. Спини ядер паралельні, пара-водень p-H2 у якого протони обертаються в різних напрямках, т.е спини протилежні. Залежність відносини орто- і пара-водню залежить від домішок і від температури, чим менше температури тим більше пара-водню. Такі ж аллотропии характери для дейтерію і тритію, і, крім того, для азот.
Раз тлеющая лучинка вспыхивает, следовательно, остался после взрыва кислород, его объем равен 65 мл-60 мл = 5 мл.2H2 + O2 = 2H2OИз УХР следует, что 3 объема (2 объема водорода + 1 объем кислорода) составляют 60 мл, находим объем водорода:V(H2) = (60 мл/3)*2 = 40 млV(O2) = 65 мл - 40 мл = 25 млответ: 40 мл водорода и 25 мл кислорода входили в состав исходной смеси.
Объяснение:
сделай лучшим ответом если не жаль!