Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.
Гвоздь ржавеет, потому что он сделан из железа, которое подвергается коррозии.
Коррозия металла - это химический процесс, заключающийся в том, что железо окисляется кислородом воздуха. В результате этого процесса и образуется ржавчина, по виду даже отдаленно не напоминающая металл.
Ржавеют не только гвозди, но и любые железные конструкции, подвергающиеся воздействию кислорода воздуха или воды: рельсы, лестницы, автомобили, корпуса затонувших кораблей. Усилению процесса окисления оксиды серы и азота, присутствующие в атмосфере, а также растворенные в морской воде соли.
Для того чтобы защитить железо от коррозии, нужно покрыть его поверхность водо- и воздухонепроницаемой пленкой. Для этих целей служат масляные краски, олифы, хромовые и никелевые покрытия. Можно защитить железо как бы «изнутри» . Высоколегированные стали, применяемые, например, для производства медицинских инструментов, коррозии не боятся.
Специальные антикоррозионные покрытия наносятся на днища автомобилей. Вот почему, их владельцы не боятся ездить даже по зимним, посыпанным солью, российским улицам. Надеюсь
Объяснение:
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.