Правила роботи з пробірками
1.
ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ
Наливати рідину в пробірку слід по її стінці, тримаючи пробірку під невеликим кутом.
Рівень рідини в пробірці не повинен перевищувати 2 см.
2.
ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ
На столі пробірки розташовують у спеціальних штативах.
3.
ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ
Якщо при виконанні досліду пробірку тримають у руках, то роблять це у верхній її частині трьома пальцями.
4.
ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ
Перемішування рідин у пробірці: а – правильне: б – неправильне.
5.
ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ
За змінами
у пробірц гають збоку (а), у жодному разі не заглядаючи в отвір (б).
6.
ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ
Залах виявляють, спрямовуючи долонею повітря над отвором пробірки в напрямку до себе.
6.
ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ
У пробіркотримачі пробірку закріплюють у верхній частині.
7.
ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ
Аби запобігти розтріскуванню скла, спершу обережно нагрівають усю пробірку, а потім лише ту її частину, де містяться речовини. Для нагрівання використовують верхню частину полум’я.
ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ
При наливанні у пробірку кількох речовин загальний об’єм рідини не повинен перевищувати 1/3 її об’єму.
8.
ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ
Під час виконання дослідів пробірку розташовують отвором від себе й інших учнів.
9.
ПРАВИЛА РОБОТИ З ПРОБІРКАМИ І НАГРІВНИМИ ПРИЛАДАМИ
Після завершення нагрівання слід дочекатися, доки пробірка охолоне, а тоді вже її мити. Миють пробірки спеціальними йоржами.
Основним нагрівним приладом шкільного хімічного кабінету є спиртівка.
Медь обнаруживают в сульфидных осадках вместе со свинцом, камдием и цинком. Она присутствует в небольших количествах в цинковых концентратах и может переноситься на большие расстояния с воздухом и водой. Аномальное содержание меди обнаруживается в растениях с воздухом и водой. Аномальное содержание меди обнаруживается в растениях и почвах на расстоянии более 8 км от плавильного завода. Соли меди относятся ко II классу опасности. Токсические свойства меди изучены гораздо меньше, чем те же свойства других элементов. Поглощение больших количеств меди человеком приводит к болезни Вильсона, при этом избыток меди откладывается в мозговой ткани, коже, печени, поджелудочной железе.
Природное содержание марганца в растениях, животных и почвах очень высоко. Основные области производства марганца – производство легированных сталей, сплавов, электрических батарей и других химических источников тока. Присутствие марганца в воздухе сверх нормы (среднесуточная ПКД марганца в атмосфере – воздухе населённых мест – составляет 0,01 мг/м3) вредно влияет на организм человека, что выражается в прогрессирующем разрушении центральной нервной системы. Марганец относится ко II классу опасности.
Источник: http://yznaika.com/notes/197#9