Раніше висувалися й інші теорії утворення нафти.
Наприкінці XIX ст., коли в астрономія і фізика одержала розвиток застосування спектральних методів дослідження й у спектрах різних космічних тіл були виявлені не тільки вуглець і водень, але і вуглеводні, російський геолог Н.А.Соколов висунув космічну гіпотезу утворення нафти. Він припускав, що коли земля була у вогненно-рідкому стані, то вуглеводні з газової оболонки проникнули в масу земної кулі, а згодом при остиганні виділилися на його поверхні. Ця гіпотеза не пояснює ні географічного, ні геологічного розподілу нафтових родовищ...
Наприкінці XIX ст. Д.І.Менделєєв, що обратив увагу на приуроченість відомих тоді родовищ нафти до крайових частин гір, була висунута теорія неорганічного походження нафти. Передбачалося, що вуглеводні, що утворяться при дії води на розпечені карбіди металів, проходили по тріщинах із глибоких шарів у зону осадової оболонки земної кулі, де шляхом їхньої конденсації і гідрогенізації утворилися нафтові родовища.
Ця теорія утворення нафти не одержала визнання серед геологів і хіміків. Важко уявити собі утворення нафти шляхом дії на карбіди металів води океанів, потрапивших в глибину землі по тріщинах земної кори, тому що ці тріщини не можуть йти так глибоко.
Крім того, наявність у земній корі великих покладів карбідів заліза, до яких може проникнути вода океанів, дуже сумнівно.
Кількість металевого заліза (а не його окислів), що може потрапити з дуже глибоких зон на поверхню твердої кори - мізерна. Оксиди заліза містити карбіди металів не можуть. Імовірність же наявності карбідів металів у самому залізі також украй незначна.
Усі приведені вище розуміння говорять про те, що в зовнішній оболонці космічного типу при наявності окисної обстановки не приходиться очікувати утворення і збереження карбідів заліза й інших металів у значних кількостях...
М. В. Ломоносов перший указав на зв'язок між пальними корисними копалинами - вугіллям і нафтою і висунув вперше у світі в середині XVIII в. гіпотезу про походження нафти з рослинних залишків.
Я пойду от противного: Заряд атома зависит от порядкового номера,чем больше порядковый номер, тем больше заряд атома.
Если в группах увеличивается заряд, то движение с верху вниз.
1) усиливаются неметаллические свойства -Нет, они как раз уменьшаются
2) уменьшаются металлические свойства -Нет, они увеличиваются(см. картинку внизу)
3) изменяется валентность в водородных соединениях-Нет, она постоянна
4) остаётся постоянной высшая валентность -Да, в одной группе , главной подгруппы, особенно первой или второй, валентность высш. остаётся не изменой. Например: у кальция и магния высшая валентность одинаковая и равна 2-ум, это мы поняли по номеру группы.
2/ ответ:4
Для начала разберемся, какие связи вообще существуют
Ковалентная полярная (К.П.С)=2 РАЗНЫХ НеМе - HCl
Ковалентная Не полярная (К.Н.С.)=2 ОдинаковыхНеМе-O2
Ионная (ион)= Ме+ НеМе - Na2O
Металлическая(Ме)= ОДИН Ме -Al
NaCl- состоит из метала и не металла, к этому параметру подходит только ионная связь
3/ ответ: 2
См.картинку внизу
4/ ответ:3
Тут просто нужно знать формулу каждого вещества
1) кислород(O2) и озон(O3)
2) белый фосфор(P) и азотная кислота(HNO3)
3) серная кислота(H2SO4) и кварц(SiO2)
4) вода(H2O) и барий(Ba)
Получается, что только третий вариант подходит
5/ ответ: 3Тут нужно просто знать , что их сила растет с верху вниз(как у металлов, но в периоде,как у неметаллов)
1) HBr-это сильный электролит
2) HCI-этот менее сильный, но сильнее чем H2S
3) H2S-это самый слабый из всех присутствующих (он не электролит)
4) H2SO4- Чтобы узнать сильная или слабая кислота, нужно из кислорода вычесть водород и если мы получаем больше 2, то кислота сильная(тут у нас как раз 2)
6/ ответ: 2
Так как гидроксид железа 2 или 3 оба осадки, с водой они не реагируют т.к. обязательное условие, чтобы получилась щелочь, но тут осадок, поэтому не реагирует
Если нажми кнопку