Задание 1.
Оксиды:
- оксид натрия (основной)
- оксид углерода(IV), углекислый газ, (кислотный)
- оксид хлора(V) (кислотный)
- оксид хрома (II) (основный)
Кислоты:
H2SiO3 - кремниевая кислота
H2MnO4 - марганцовистая кислота
Основания:
Ca(OH)2 - гидроксид кальция
Al(OH)3 - гидроксид алюминия
Соли:
Na2SO4 - сульфат натрия
Mg(NO3)2 - нитрат магния
Задание 2.
Оксид магния - MgO
2Mg + O2 = 2MgO
Хлорид серы(IV) SCl4
S + 2 Cl2 = SCl4
Фосфид калия - K3P
3K + P = K3P
Оксид серы(VI) SO2
S + O2 = SO2
Нитрид магния - Mg3N2
3Mg + N2 = Mg3N2
(остальное постараюсь чуть позже дописать, но на такой объем маловато, чесслово)
Задание 3. Составьте уравнения реакций образования следующих гидроксидов из соответствующих им оксидов:
Гидроксид кальция,
гидроксида натрия,
сернистая кислота
Задание 4. Расставьте коэффициенты в уравнениях реакций. Укажите тип реакции
-----------------------------------------------------------
Cr(+6)O3(тв) → Cr(+3)2O3 + O2
Cr(+6) + 3e(-) = Cr(+3) |12(общ дел.)| *4|
2O(2-) - 4e(-) = O2(0) |12(общ дел.)| *3|
С учетом индексов:
4CrO3 --> 2Cr2O3 + 3O2 -- ОВР (окислительно-восстановительная реакция, реакция разложения)
-----------------------------------------------------------
K2S + CuCl2→ Cu S↓ + 2KCl - реакция ионного обмена в растворе (с образованием нерастворимого соединения)
-----------------------------------------------------------
2NO + O2 ↔ 2NO2 - реакция соединения, обратимая
-----------------------------------------------------------
WO3+ 3H2→ W+ 3H2O
Реакция восстановления ванадия, ОВР(окислительно-восстановителььная)
-----------------------------------------------------------
2KClO3(тв) → 2KCl(тв) + 3O2
Реакция разложения хлората калия (бертолетовой соли), ОВР
Задание 5. Напишите уравнения реакций взаимодействия алюминия
с хлором
2Al + 3Cl2 = 2AlCl3
c разбавленной серной кислотой,
2Al + 3H2SO4(разб) = Al2(SO4)3 + 3H2
оксидом хрома (III),
Al + Cr2O3 = Cr + Al2O3
раствором сульфата меди(II)
2Al +3CuSO4 = Al2(SO4)3 + 3Cu
1) 2Al + 6HCl = 2AlCl3 + 3H2
n(HCl) = m/M = 7,3г/36,5г/моль = 0,2 моль
По уравнению реакции n(H2) : n(HCl) = 3 : 6 = 1:2, значит n(H2) = 0,1 моль
V(H2) = n x Vm = 0,1 моль х 22,4 л/моль = 2,24 л
2)2Al + 6HCl = 2AlCl3 + 3H2
Находим массу хлороводорода
m(HCl) = w x m(раствора) = 0,2 х 36,5 г = 7,3 г
Находим количества вещества хлороводорода и алюминия
n(HCl) = m/M = 7,3 г/36,5 г/моль = 0,2 моль (недостаток)
n(Al) = 6г/27г/моль = 0,22 моль
По уравнению реакции n(H2) : n(HCl) = 3 : 6 = 1:2, значит n(H2) = 0,1 моль
V(H2) = n x Vm = 0,1 моль х 22,4 л/моль = 2,24 л
Объяснение:
Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі: і поля, і скотинки, і худоби, і хата простора з садочком і левадою. Послав їм Господь на втіху одного тільки синка — Павлусем звали. Та вже ж і шанували, і пестували вони того одинчика! Не так батько, як мати. І що то вже за мати була! Між матірками — навдивовижу мати! Вже Павлусь був чималий пахолок, а вона ще возилася з ним, як з маненькою дитинкою. Було власними руками годує його, а він, телепень, тільки глита та, як той пуцьвіринок, знов рот роззявлює. Усю зиму й осінь з хати не випустить: "Не ходи, синку,— каже,— холодно, змерзнеш, та ще, крий боже, занедужаєш, то я й умру, не діжду, поки ти й одужаєш". Прийде весна або літо — знов не пуска: "Не ходи, синку: душно, сонце напече головку, голова болітиме". Цілісінький рік не дасть йому порога переступити, хіба у неділю поведе до церкви та за ним і не молиться, та обома руками за його й держиться, щоб хто не то що штовхнув, а й не доторкнувся б. Деколи, як обридне йому стояти, то такий галас підійме на всю церкву, буцім з його чортяка лика дере. "Ходім, мамо, додому,— хлипа,— їсти хочу!" То мати і веде його додому, не діждавшись кінця служби і благословенія. Як кладе його спати, то сама і стеле, і роздягає, і хрестить, і ще й котка співає, неначе над годовичком. Часом батько, дивлячись на се юродство, стане гримати на жінку і похвалятись, що він Павлуся віддасть у школу до дяка аж у друге село. Так куди!.. І не кажи... Така з неї добра і покірна жінка, а як дійде діло до її Павлуся, то як скажена стане: і очі витріщить, і запіниться, і за ніж хапається; крий боже, що виробляє!.. Кажу ж вам, що й між матерями навдивовижу була мати.
Доріс Павлусь до парубка. Так його вигнало та розперло, такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки. Та од чого б їм і пошерхнуть? Зроду не то щоб ціп або косу у руках подержав,— не взявся й за лопату, щоб одгребти сніг од порога, або за віник, щоб вимести хату. Було старий і стане доказувать жінці:
— На яку радість ми його вигодували? Який з його хазяїн буде? Що з ним станеться, як ми помремо?.. Останеться він на світі, мов сліпий без поводатаря!
— Е, чоловіче,— одкаже жінка,— як бог милосердний пошле йому щастя, то без нас житиме ще лучче, як теперечки!
Уже Павлусеві минув і двадцятий, вже б він і на вечорниці пішов, так мати не пуска.
— Не ходи туди, синку,— каже,— на вечорницях збираються самі п’яниці та розбишаки; там тебе обидять, віку тобі збавлять. Почекай трошки — я сама знайду тобі дівчину, саму найкращу на всьому світі, саму роботящу, вона буде тебе і годувать, і зодягать, і доглядать як рідна мати.
Так не привів же їй бог оженити сина. Раз вночі розвередувавсь Павлусь, як на живіт кричить: "Меду та й меду!" У старих на ту пору не було меду. Що тут на світі робити?.. Устала мати, накинула на себе свитину, не схотіла будить наймичку і сама метнулась по селу шукати того меду. А на той час піднялась фуга, що не то що уночі, а вдень не побачила б світу божого. Бігала, сердешна, бігала од хати до хати (у кого й є, та каже нема: не хочеться уставать) та якось уже випросила у попа. За один цільничок обіщала бузівка подарувати. Трохи не замерзла, та таки принесла, і що ж?.. Павлусеві вже не до меду; заснув манесенький — ніяк його і не розбуркаєш. Так через той-то мед занедужала небога та й вмерла. За нею вслід і батько ноги простяг, а наш Павлусь і не схаменувся, як зоставсь круглим сиротою.