Объяснение:
Целюлоза не розчиняється у воді і діетиловому ефірі і етиловому спирті. Вона не розщеплюється під дією розбавлених кислот, стійка до дії лугів і слабких окисників. При обробці на холоді концентрованою сірчаною кислотою целюлоза розчиняється в ній, утворюючи в'язкий розчин. Якщо цей розчин вилити в надлишок води, виділяється білий пластевидний продукт, так званий амілоїд, що являє собою частково гідролізовану целюлозу. Він схожий з крохмалем за реакцією з йодом (синє забарвлення; целюлоза не дає цієї реакції). Якщо непроклеєний папір опустити на короткий час в концентровану сірчану кислоту і потім терміново промити, то амілоїд, що утвориться, склеїть волокна паперу, роблячи його щільнішим та міцнішим. Так виготовляється пергаментний папір.
Під дією концентрованих розчинів мінеральних кислот і підігріву целюлоза піддається гідролізу, кінцевим продуктом якого є глюкоза.
2NaI + 2H2O = 2NaOH + I2 + H2
2NaOH + CO2 = Na2CO3 + H2O
CaCl2 + Na2CO3 = CaCO3 + 2NaCl
CaCO3 = CaO+CO2
CaO+ 2НСl--->CaCl2+H2O
CaCl2+2NaOH=2NaCl+Ca(OH)2
2.
2Na+S = Na2S
2Mg + O2 = 2MgO
K+H2O = KOH+H2
Mg + 2HCl = MgCl2 + H2
CuO + H2 = Cu + H2O
Са + 2H2O = Ca(OH)2 + H2
3.
М = Ar(Fe) = 56 г/моль
n = m /M = 5,6г/ 56г/моль = 0,1 моль.