Оксиды: Na2O-оксид натрия, MgO-оксид магния, NO2-оксид азота4, Al2O3- оксид алюминия, P2O5-оксид фосфора, SiO2-оксид кремния,Fe2O3-оксид железа 3, N2O-оксид азота 1, N2O5-оксид азота 5, SO3-оксид серы 6, ZnO-оксид цинка, K2O - оксид калия.
Основания: Ba(OH)2-гидроксид бария, Cu(OH)2-гидроксид меди, Zn(OH)2-гидроксид цинка, KOH-гидроксид калия, Fe(OH)3-гидроксид железа, Ca(OH)2-гидроксид кальция.
Кислоты:HNO3-азотная кислота, H2SiO3-кремнивая кислота, H2SO4-серная кислота, H2SO3-сертистая кислота, H3PO4-фосфорная кислота, H2CO3-угольная кислота, HCl-соляная кислота, HNO2-азотистая кислота
Соли: Na2SiO3-силикат натрия, CuCl2-хлорид меди, CuSO4-сульфат меди, MgCl2-хлорид меди, NaNO3-натират натрия, BaCO3-карбонат бария, Fe(NO3)2-нитарт железа, Al2(SO4)3-сульфат алюминия, Ca3(PO4)3-фосфат кальция
Мийна дія мила – складний фізико-хімічний процес. Мило є посередником між полярними молекулами води і неполярними частинками бруду, нерозчиненого у воді. Умовно склад мила можна позначити формулою R–COONa, де R – вуглеводневий радикал, до складу якого можуть входити 12–17 атомів Карбону. За хімічною природою мило – це сіль, йонна сполука. Вона містить полярний залишок –COO–Na+ і неполярний радикал R. Під час миття молекули мила так орієнтуються на забрудненій поверхні, що полярні групи – COONa звернені до полярних молекул води, а неполярні вуглеводневі радикали – до неполярних часток бруду. Таким чином, частинки бруду ніби потрапляють в оточення молекул мила і легко змиваються з поверхні водою.
Розчин має окиснювальні властивості:
CuCl2 + Cu → 2CuCl
Дана реакція використовується радіоаматорами при травленні друкованих плат, при цьому використовується, зазвичай, теплий розчин суміші кухонної солі з мідним купоросом CuSO4·5H2O. Утворений CuCl розчинний при надлишку в розчині Cl- іонів (розчин при цьому змінює колір з зелено-синього чи синього на жовто-коричневий чи жовтий), тому при розведенні відпрацьованого розчину водою може випадати білий осад CuCl, який у вологому вигляді на повітрі швидко забарвлюється продуктами окиснення в зелений колір. Виділити із суміші кухонної солі з мідним купоросом CuCl2·2H2O можна обмінною кристалізацією:
CuSO4 + 2NaCl → CuCl2 + Na2SO4
В невеликій кількості води при 100 °C розчиняється до насичення по міді (в нерозчиненому залишку залишаються забарвлені вкраплення) стехіометрична суміш солей, розчин зливають і охолоджують приблизно до 30 °C. Розчинність Na2SO4 (безводного в цьому температурному діапазоні) при цьому зростає, при сильнішому охолодженні знову падає. При цьому викристалізується частина CuCl2·2H2O, відпрацьований маточний розчин використовується для насичення по міді наступної порції суміші.
Утворення кольору при розчиненні металевої міді в розчині CuCl2 є досить типовим прикладом того як суміш сполук одного елемента в різних ступенях окиснення набуває кольору невластивого своїм компонентам: розчин CuCl2 зелений або синій в залежності від концентрації, розчин CuCl в розчині хлоридів безбарвний, а їхня суміш може мати колір від жовтого до темно-коричневого.
3. Ну и последняя группа материалов, это диэлектрики, вещества не проводить электрический ток. К таким материалам относят: дерево, бумага, воздух, масло, керамика, стекло, пластмассы, полиэтилен, поливинилхлорид, резина и т. д. Диэлектрики получили широкое применение благодаря своим качествам.