В первой схеме степень окисления железа изменилась с 0 до +2, т.е. повысилась. Значит, атом железа отдал 2 электрона. Процесс отдачи электронов называется окислением, а железо в данном случае является восстановителем:
1. Будова карбоксильної групи, вплив електронодонорних і електроноакцепторних замісників на кислотність. 2. Номенклатура і класифікація карбонових кислот. Одержання карбонових кислот. 3. Фізичні та хімічні властивості карбонових кислот. Реакції нуклеофільного заміщення. Утворення функціональних похідних: солей, амідів, ангідридів, галогеноангідридів, складних ефірів. Електронний механізм реакції етерифікації. 4. Дикарбонові кислоти. Реакції декарбоксилювання щавелевої та малонової кислот. Біологічне значення цієї реакції. 5. Сечовина. Гідроліз, взаємодія з азотистою кислотою, одержання біурету. Значення цих реакцій. 1. Ліпіди. Класифіивостікація та біологічна роль. Класифікація ліпідів.. 2. Вищі жирні кислоти - структурні компоненти ліпідів. Будова пальмітинової, стеаринової, олеїнової, лінолевої, ліноленової і арахідонової кислот. 3. Прості ліпіди: воски, триацилгліцероли. Фізико-хімічні константи жирів: йодне число, кислотне число, число омилення. 4. Гідроліз ліпідів, реакції приєднання, окиснення. Поняття про перекисне окиснення ліпідів. 5. Складні ліпіди: фосфоліпіди - фосфатидилетаноламіни, фосфатидилхоліни. Поняття про сфінголіпіди і гліколіпіди. 6. Стероїди, їх біологічна роль. Холестерол. Жовчні кислоти. Вивчення структури та хімічних властивостей карбонових кислот необхідне для розуміння обмінних процесів в організмі людини, оскільки перетворення багатьох речовин зв’язані з утворенням кислот та їх похідних (гліколіз, цикл Кребса, утворення і розщеплення ліпідів і тін.). Ряд кислот є важливими біологічно активними речовинами (ненасичені жирні кислоти). Ліпіди виконують в живих організмах ряд важливих функцій. Вони є джерелом енергії, основними структурними компонентами клітинних мембран, виконують захисну роль, вони є формою, у вигляді якої відкладається і транспортується енергетичне “паливо”. Гетерофункціональні сполуки поширені у природі, містяться в плодах і листках рослин, беруть участь в матаболізмі. Так, молочна кислота в організмі людини є одним з продуктів перетворення глюкози (гліколізу). Вона утворюється в м’язах при інтенсивній роботі. Яблучна і лимонна кислоти беруть участь в циклі трикарбонових кислот, що називається також циклом лимонної кислоти або циклом Кребса. Важливу роль у біохімічних процесах відіграють кетокислоти: піровиноградна, ацетооцтова, щавелевооцтова, a-кетоглутарова. Карбонові кислоти - органічні сполуки, що містять одну або більше карбоксильних груп -СООН, зв'язаних з вуглеводневим радикалом. Карбоксильна група містить дві функціональні групи - карбоніл >С=О и гідроксил -OH, безпосередньо зв'язані один з одним:
Объяснение:
1.
В первой схеме степень окисления железа изменилась с 0 до +2, т.е. повысилась. Значит, атом железа отдал 2 электрона. Процесс отдачи электронов называется окислением, а железо в данном случае является восстановителем:
Fe⁰ -2e⁻ → Fe⁺² - восстановитель, окисляется
Аналогичны рассуждения и для остальных схем:
C⁰ - 4e⁻ → C⁺⁴ - восстановитель, окисляется
N₂⁰ + 6e⁻ → 2N⁻³ - окислитель, восстанавливается
S⁺⁶ + 8e⁻ → S⁻² - окислитель, восстанавливается
3.
Al⁰ - 3e ⁻ → Al⁺³ - восстановитель, окисляется
Fe⁺³ + e⁻ → Fe⁺² - окислитель, восстанавливается
S⁺⁶ + 8e⁻ → S⁻² - окислитель, восстанавливается
Br₂⁰ + 2e⁻ → 2Br⁻¹ - окислитель, восстанавливается
N⁻³ - 5e⁻ → N⁺² - восстановитель, окисляется
Mn⁺² - 5e⁻ → Mn⁺⁷ - восстановитель, окисляется
P⁻³ - 8e⁻ → P⁺⁵ - восстановитель, окисляется
Cu⁺² + e⁻ → Cu⁺ - окислитель, восстанавливается
Cl⁺⁵ - 2e⁻ → Cl⁺⁷ - восстановитель, окисляется
N⁺⁴ + 7e⁻ → N⁻³ - окислитель, восстанавливается