1. Временную устраняют с добавления гашёной извести:
Са(НСО3)2 + Са(ОН)2 → 2CaCO3↓ + 2H2O
Mg(НСО3)2 + 2Са(ОН)2→ Mg(OH)2↓ + 2CaCO3↓+ 2H2O
и кипячения:
Са(НСО3)2 → СаО + Н2О + СО2↑
Mg(НСО3)2 → Mg(OH)2 + 2СО2↑
2. Для борьбы с постоянной жёсткостью воды используют такой метод, как вымораживание льда. Необходимо просто постепенно замораживать воду. Когда останется примерно 10 % жидкости от первоначального количества, необходимо слить не замершую воду, а лёд превратить обратно в воду. Все соли, которые образую жёсткость, остаются в не замершей воде. Ещё один борьбы с постоянной жёсткостью – перегонка, т.е. испарение воды с последующей её конденсацией. Так как соли относятся к нелетучим соединениям, то они остаются, а вода испаряется.
Также, чтобы избавиться от постоянной жёсткости, можно, например, к воде добавить соду:
СаСl2 + Na2CO3 = CaCO3 ↓+ 2NaCl.
Ентроп́ія фізична величина, яка використовується для опису термодинамічної системи, є однією з основних термодинамічних величин. Ентропія є функцією стану термодинамічної системи і широко використовується в термодинаміці, в тому числі технічній і хімічній. Твердження про існування і зростання ентропії та перелік її властивостей складають зміст другого начала термодинаміки. Значущість цієї величини для фізики обумовлена тим, що поряд з температурою, її використовують для опису термічних явищ і термічних властивостей макроскопічних об'єктів. Ентропію також називають мірою хаосу.
Объяснение:
