Відповідь:
Через малу поширеність в природі переважно використовують синтезований карбід Силіцію. Уперше широкомасштабне виробництво SiC почав Едвард Гудріч Ачесон в 1890 році. Ачесон намагався виготовити штучні алмази нагріванням з суміші глини (силікату алюмінію) і порошкоподібного коксу (вуглецю) в залізній мисці. Блакитні кристали, які утворилися при цьому він назвав карборундумом , вважаючи, що це нова сполука вуглецю і алюмінію, схожа на корунд. Ачесон запатентував іб одержання порошку карбіду Силіцію 28 лютого 1893. Цілком можливо, що він назвав матеріал "карборунд" за аналогією з корундом, який є ще однією дуже твердою речовиною (твердість ів за шкалою Мооса).
Найпростішим виробництва є спікання кремнезему з вугле-цем в графітовій електропечі Ачесона при високій температурі 1600-25000 С [1]:
SiO2+3C 1600-2500˚C SiC + 2CO, (1.1)
Пояснення:
Объяснение:
1. K °-1e = K⁺¹ катион
S° +2e = S⁻² анион
2. М (Cl₂) = 35,5*2=70 г/моль
N (Cl₂) = M/ a (число авагадро) = 70/ 6,022*10⁻²³ = 11,62 * 10⁻²³ грамм
Далее используем так же эту формулу
M (CO₂)= 12+16*2= 12+32=44 г/моль
N(CO₂) = 44/ 6.022*10⁻²³= 7.31*10⁻²³грамм
M (NaI) = 149 г/моль
N (NaI) = 149 / 6,022*10⁻²³= 24,74 * 10 ⁻²³
1. М (Н₂О) = 16+2 = 18 г/моль
3 М (Н₂О) = 3*18 = 54 г/моль
N (Н₂О) = 54/6,022*10⁻²³ = 8,97*10⁻²³ грамм
2. n (СaO) = m/M= 560/40 = 14 моль
3. n = m/M
n (N₂) = 5.6 / 28= 0.2 моль
V = n*22.4
V(N₂) = 0.2*22.4 = 4.48 л
Принцип Ле-Шателье: равновесие уходит туда, куда действует противосила.
1) Увеличивая объем (и давление), то равновесие пойдет туда, где меньше молей. То есть, в данном случае туда, где исходный хлор и вода.
2) Если уменьшать концентрацию воды, то пойдет туда, где больше концентрация воды. То есть в исходную сторону.
3) Константа равновесия
[HCl]^4 * [O2]
K =
[Cl2]^2 * [H2O]^2
для константы равновесия в числителе пишем концентрации (или давления) продуктов и умножаем их между собой, в знаменателе такие же выражения для исходных веществ. А потом навешиваем степени такие же как коэффициенты в исходном уравнении.