В твердому стані більшість солей утворюють іонні кристали, у вузлах кристалічної ґратки яких знаходяться катіони та аніони. В рідкому (розплавленому) стані солі більшості сильних кислот і основ перебувають у рівновазі між іонною дисоційованою формою та недисоційованою молекулярною. Чим сильнішою є кислота та основа, що утворили сіль, тим більше така рівновага зміщена в сторону іонної форми.Більшість солей є іонними сполуками і використання структурних формул для них є некоректним, оскільки хибно передає будову речовини. Тим не менше, у навчальних цілях інколи умовно зображають структурні формули солей з ковалентними зв'язками між атомами. В таких випадках виходять з формул відповідних кислот або основ, заміняючи в них кислотні атоми Гідрогену на атоми металу або гідроксильні групи основ на кислотні залишки. Для прикладу наведемо структурні формули фосфату кальцію, гідрокарбонату барію і основного карбонату міді:
Объяснение:
CuCL2,= Cu(2+)+2Cl(-)
KMnO4 = K(+)+MnO4(-)
NaBr=Na(+)+Br(-)
Ca(OH)2,не диссоцирует
Fe(NO3)3 = Fe(3+)+3NO3(-)
Na3PO4 = 3Na(+)+PO4(3-)
Al2(SO4)3 = 2Al(3+)+3SO4(2-)
AgNO3=Ag(+)+NO3(-)
ZnSO4=Zn(2+)+SO4(2-)
AlCl3=Al(3+)+3Cl(-)
Mg(NO3)2=Mg(2+)+2NO3(-)