Сульфа́тна кислота́ (сірчана кислота, IUPAC — дигідрогенсульфат, застаріла назва — купоросна олія) — сполука сірки з формулою H2SO4. Безбарвна масляниста, дуже в'язка і гігроскопічна рідина. Сірчана кислота — одна з найсильніших неорганічних кислот і є дуже їдкою та небезпечною. Ця кислота утворює два ряди солей: сульфати і гідрогенсульфати, в яких у порівнянні з сульфатною кислотою замінюються два або один атоми гідрогену на катіони металів. Сірчана кислота є однією з найважливіших технічних речовин у світі і лідирує за кількістю виробництва. Вона використовується в основному у формі водних розчинів для виробництва добрив, як каталізатор в органічних синтезах, а також у виробництві інших неорганічних кислот.
Берилій (4, Be, Beryllium) Метал отримав назву від мінералу берилу. Він в свою чергу названий на честь індійського міста Белур, де були поширені його поклади.
Бор (5, B, Borum) Сировиною для бору є минерал бура, що дав назву цьому елементу.
Європій (63, Eu, Europium) Французький хімік Демарсе вчинив дуже скромно, назвавши елемент на честь материка
Полоній (84, Po, Polonium) Елемент відкрили П'єр Кюрі і Марія Склодовська і назвали на честь Польщі (Полонії), батьківщини останньої.
Уран (92, U, Uranium) Уран (а точніше оксид урану) був названий на честь найдальшої планети Уран, відомої на той момент астрономами.
CaO + H2O => Ca(OH)2
Ca(OH)2 + H2CO3 => CaCO3 + 2H2O
CaCO3 + H2CO3 => Ca(HCO3)2
Ca(HCO3)2 + Ba(OH)2 => CaCO3 + BaCO3 + 2H2O
CaCO3 + 2NaCl => CaCl2 + Na2CO3
CaCl2 + K => KCl + Ca