элементарные частицы, атом, молекула — всё это объекты микромира, не наблюдаемого нами. в нём действуют иные законы, чем в макромире, объекты которого мы можем наблюдать или непосредственно, или с приборов (микроскоп, телескоп и т. поэтому, обсуждая далее строение электронных оболочек атомов, будем понимать, что мы создаём своё представление (модель), которое в значительной степени соответствует современным , хотя и не является абсолютно таким же, как у учёного-. наша модель .
электроны, двигаясь вокруг ядра атома, образуют в совокупности его электронную оболочку. число электронов в оболочке атома равно, как вы уже знаете, числу протонов в ядре атома, ему соответствует порядковый, или атомный, номер элемента в таблице д. и. менделеева. так, электронная оболочка атома водорода состоит из одного электрона, хлора — из семнадцати, золота — из семидесяти девяти.
как же движутся электроны? хаотически, подобно мошкам вокруг горящей лампочки? или же в каком-то определённом порядке? оказывается, именно в определённом порядке.
электроны в атоме различаются своей энергией. как показывают опыты, одни из них притягиваются к ядру сильнее, другие — слабее. главная причина этого заключается в разном удалении электронов от ядра атома. чем ближе электроны к ядру, тем они прочнее связаны с ним и их труднее вырвать из электронной оболочки, а вот чем дальше они от ядер, тем легче их оторвать. очевидно, что по мере удаления от ядра атома запас энергии электрона (е) увеличивается (рис. 38).
электроны, движущиеся вблизи ядра, как бы загораживают
максимальное (наибольшее) число электронов, находящихся на энергетическом уровне, можно определить по формуле: 2n2, где n — номер уровня. следовательно, первый энергетический уровень заполнен при наличии на нём двух электронов (2 × 12 = 2); второй — при наличии восьми электронов (2 × 22= 8); третий — восемнадцати (2 × з2 = 18) и т. д. в курсе 8—9 классов мы будем рассматривать элементы только первых трёх периодов, поэтому с завершённым третьим энергетическим уровнем у атомов мы не встретимся.
число электронов на внешнем энергетическом уровне электронной оболочки атома для элементов главных подгрупп равно номеру группы.
теперь мы можем составить схемы строения электронных оболочек атомов, руководствуясь планом:
а) определим общее число электронов на оболочке по порядковому номеру элемента; б) определим число заполняемых электронами энергетических уровней в электронной оболочке по номеру периода; в) определим число электронов на каждом энергетическом уровне (на 1-м — не больше двух; на 2-м — не больше восьми, на внешнем уровне число электронов равно свою в подготовке нового урока — сделайте сообщение по ключевым словам и словосочетаниям следующего параграфа.
1. изобразите схемы строения электронной оболочки атомов: а)
Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та
“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для
теорії і практики металургійного виробництва .
Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-
лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-
модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-
ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-
вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-
вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від
їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.
У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,
розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-
нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-
стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також
приклади використання певних законів для окремих операцій
металургійного виробництва .
Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють
собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -
ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і
використовувати відомі для них закономірності для реальних
систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”
містить відомості про загальні закономірності щодо фазових
рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-
темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння
процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-
лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-
значення температур фазових перетворень сплавів, кількості
фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-
сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-
ду та відомої загальної маси.
Необхідність видання такого посібника обумовлена браком
підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-
20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-
дані українською мовою. При складанні посібника були вико-
ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-
фій, довідників .
Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні
положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-
чного застосування у металургійному виробництві.
