Для захисту атмосферного повітря від забруднення викидами автомобільного транспорту рекомендується використовувати нейтралізатори вихлопних газів, що уловлюють оксид вуглецю та вуглеводороди; використовування дизельного палива, в вихлопних газах яких майже немає оксиду вуглецю, відсутні сполуки свинцю; використовування зжатого газу; регулювання інтенсивності потоків руху міського транспорту і використовування містобудівельних заходів.
Підприємства або їх окремі споруди з технологічними процесами, які є джерелами виділення в атмосферне повітря шкідливих речовин та з неприємним запахом, відділяють від житлових будівель санітарно-захисними зонами (лісовими смугами або ділянками землі, що розділяють підприємства та жилі масиви). Розміри санітарно-захисних зон розділяються в залежності від класу підприємств (для 1 класу - 1000 м, для V класу - 50 м). В межах санітарно-захисних зон не дозволяється розміщення спортивних споруд, парків, дитячих установ, шкіл та інші.
Найбільш ефективним заходом по охороні атмосферного повітря є створення та впровадження безвідходних технологічних процесів і промислових підприємств. В першу чергу це відноситься до металургійних та хімічних підприємств. Як було сказано Луісом Баттоном: «Одне з двох: або люди зроблять так, що в повітрі буде менше диму, або дим зробить так, що на Землі стане менше людей».
Ход работы:
Определить вещества в пробирке.
1. уксусная кислота
Добавляем в пробирку карбонат магния(MgCO3)
УХР:
2CH3COOH+MgCO3=(CH3COO)2Mg+CO2+H2O
Признак: выделение газа
2.Глицерин
Добавляем в пробирку свежеприготовленный раствор гидроксида меди(II):
глицерин+Cu(OH)₂=глицерат меди+ 3Н2О
Признак: раствор ярко-синего цвета
3.Глюкоза
Добавляем Cu(OH)₂:
глюкоза+Cu(OH)₂=глюконат меди
Признак: раствор ярко-синего цвета.
Теперь нагреваем раствор и появляется красноватый осадок Cu2O
Реакция с Cu(OH)₂ является качественной на многоатомный спирт, и поэтому мы имеем 2 пробирки с ярко-синим цветом.
Но, если мы нагреем пробирку с глицерином, то ничего не будет. А в состав глюкозы входит альдегидная группа, в реакции с которой распознается красный осадок.
