Навчальний посібник містить 2 розділи: “Розчини” та
“Фазові рівноваги”, вивчення яких має важливе значення для
теорії і практики металургійного виробництва .
Процеси плавлення металургійної шихти у печах, віднов-
лення її компонентів, розчинення різних додатків, газів, взає-
модія металевих розплавів з вогнетривами, шлаками відбува-
ються у високотемпературних розчинах. Тому вивчення осно-
вних законів, які дозволяють розрахувати властивості метале-
вих і неметалевих високотемпературних розчинів залежно від
їхнього складу, є дуже важливим для інженерів-металургів.
У посібнику наведені основні закони ідеальних розчинів,
розглянуті причини відхилення властивостей реальних розчи-
нів від ідеальних, подані характеристики, які дозволяють за-
стосувати закони ідеальних розчинів до реальних, а також
приклади використання певних законів для окремих операцій
металургійного виробництва .
Більшість металевих сплавів, шлаків, вогнетривів являють
собою багатокомпонентні системи, але з певними допущення -
ми їх можна розглядати як дво- або трикомпонентні системи і
використовувати відомі для них закономірності для реальних
систем і технологічних процесів. Розділ “Фазові рівноваги”
містить відомості про загальні закономірності щодо фазових
рівноваг у основних типах одно-, дво- і трикомпонентних сис-
темах. Вивчення цього матеріалу необхідно для розуміння
процесів, які відбуваються в металевих та неметалевих розп-
лавах при їхньому охолодженні та нагріванні, а також для ви-
значення температур фазових перетворень сплавів, кількості
фаз і ступенів вільності, хімічного складу фаз і масового вмі-
сту в них компонентів за певних умов у сплавах різного скла-
ду та відомої загальної маси.
Необхідність видання такого посібника обумовлена браком
підручників з фізичної хімії, більшість з яких була видана 15-
20 років тому. До того ж практично відсутні підручники, ви-
дані українською мовою. При складанні посібника були вико-
ристані матеріали з найпоширеніших підручників , моногра-
фій, довідників .
Матеріал викладений у доступній формі, деякі теоретичні
положення проілюстровані прикладами розрахунків і практи-
чного застосування у металургійному виробництві.
Объяснение:
Это ксантопротеиновая реакция, которая обнаружить белок. (Если вещество под действием азотной кислоты (V) окрашены в желтый это означает, что оно содержит белок).
3 электрона. т. к. на последнем слое полностью заполнен только S орбиталь. на P орбитали остаются 3 неспаренные электроны.
(масса брома=40х0.032=1.28гр.
C2H4+Br2=C2H4Br2
кол -ва вещ-ва брома=1.28:160=0.008моль
масса этилена=0.008Х28=0.224г
кол-во вещ-ва смеси=0.4:22.4=0.018моль ;кол-во вещ-ва CH4=0.018-0.008=0.01моль ; m(CH4)=0.01Х16=0.16гр;m(смеси)=0.224+0.16=0.384гр
массовая доля(C2H4)=0.224:0.384=0.58Х100%=58%
2,7 г Х г
4Al + 3O2 = 2Al2O3
4*27 г/моль 2*102 г/моль
2,7 / 4*27 = Х / 2*102
Х = 2,7*2*102 / 4*27 = 5,1 г
ответ: масса оксида алюминия 5,1 г
во втором задании 2.вариант