Найменша комірка, яка зберігає усі елементи симетрії кристалу, називається елементарною коміркою.
Навіть у випадку кристалу із одним сортом атомів елементарна комірка містить кілька атомів. Наприклад, кристал заліза має кубічну об'ємноцентровану ґратку із 2 атомами в елементарній комірці. При високих температурах залізо переходить у фазу з ґранецентрованою кубічною ґраткою із 4 атомами в елементарній комірці.
Типи раток
Кристалічні системи
(Сингонія) 14 ґраток Браве
триклінна Triclinic
моноклінна примітивна базоцентрована
Monoclinic, simple Monoclinic, centered
ромбічна примітивна базоцентрована об'ємноцентрована гранецентрована
Orthorhombic, simple Orthorhombic, base-centered Orthorhombic, body-centered Orthorhombic, face-centered
гексагональна Hexagonal
тригональна Rhombohedral
тетрагональна примітивна об'ємноцентрована
Tetragonal, simple Tetragonal, body-centered
кубічна примітивна об'ємноцентрована гранецентрована
Cubic, simple Cubic, body-centered Cubic, face-centered
Основні параметри кристалічних ґраток[1]:
період або параметр ґратки дорівнює довжині ребра ґратки у напрямі головних осей кристалічної ґратки;
координаційне число (К) характеризує щільність пакування ґратки, визначає кількість найближчих і рівновіддалених атомів у певній кристалічній ґратці;
базис — це кількість атомів (іонів), що належать до однієї ґратки;
атомний радіус — це половина відстані між центрами найближчих атомів у кристалічній ґратці певної кристалічної системи;
коефіцієнт компактності — це відношення об'єму, що займають атоми (іони), до всього об'єму ґратки даного типу.
Дефекти кристалічної ґратки
Дефекти кристалічної ґратки. а — незаповнений вузол (вакансія); б — власний атом між вузлами; в — чужорідний атом між вузлами; г — чужорідний атом у вузлі; д — йон з аномальним зарядом.
Розташування структурних елементів у кристалічних ґратках мінералів рідко відповідає цій класичній картині, яка характеризується послідовним розташуванням у ґратці атомів або йонів (так звані ідеальні кристали). На противагу ідеальним кристалам, для яких характерне правильне розташування і періодичність атомів або йонів, реальні кристали відрізняються рядом відхилень — дефектів кристалічної ґратки (дислокацій). Згідно з загальноприйнятою класифікацією, розрізняють такі дефекти кристалічної ґратки (мал.):
пустий вузол, створений внаслідок випадання з ідеальної ґратки атома або йона;
власний атом або йон ґратки, розташований між її вузлами;
чужорідний атом або йон, розташований між вузлами ґратки;
чужорідний атом, який заміщає власний атом ґратки;
йон у ґратці в нормальному стані, але з аномальним зарядом.
Объяснение:
Повітря – природна суміш газів, з яких складається атмосфера Землі
Як же дізнатися, що повітря дійсно існує ? Що повітря не пусте місто?
Проведемо такі досліди:
Дослід 1.
Візьміть у руки зошит і помахайте ним перед обличчям.
Що ви відчули ? Рух повітря – вітер. Візьміть клаптики паперу. А тепер змахніть зошитом над долоньками.
Що сталося? (клаптики злетіли з долоньки). Чому? Та тому що ми зошитом сколихнули повітря. А повітря, в свою чергу, папірці, і вони злетіли. Повітря рухається тоді, коли ми його не помічаємо. У повсякденному житті нам не доводиться думати про небо, повітря. Ми просто забуваємо про них. І лише під час бігу чи їзди, а також вітру чи бурі ми відчуваємо опір нашому рухові. Це ще більше підтверджує існування повітря. Висновок: повітря прозоре, рухається.
Дослід 2
Як що ми візьмемо медичний шприц без голки, закриємо отвір рукою і спробуємо натиснути на поршень. Він не зможе рухатися, йому буде заважати повітря, яке вміщене у нього.
Дослід 3
Візьмемо грудочку землі (глини, солі, цукру) і зануримо її у склянку з водою. - Що ви побачили? (звідти виходять бульбашки) - Так, ті бульбашки і є повітря. Його витиснула вода з тих речовин, які ми клали у склянку, і тепер воно бульбашками виходить.
Дослід 4
Повітря може займати місце, його можна стиснути. Надуємо повітряні кульки або візьмемо гумові іграшки. Покладемо у воду.
Висновок: речі, наповнені повітрям не тонуть. Пригадайте свій відпочинок влітку, коли ви одягаєте круги, лягаєте на надувні матраци і плаваєте, не боячись, що можете потонути.
У мене в руках повітряна кулька. Я розв’яжу ниточку. Що ви почули? Так, шипіння. Отже, у ній містилося повітря. Воно всередині усіх порожнистих предметів на Землі, також і в органах людського тіла.
Висновок: повітря заповнює всі порожнини.
Дослід 5
Повітря тисне на предмети з певною силою. Цей тиск називається атмосферним тиском. Беремо надуту повітряну кульку, натискаємо на неї – з’являється ямка, відпускаємо – вона зникає. Висновок: повітря може тиснути.
Дослід 6
Спробуємо втопити порожню пляшечку у склянці води. З отвору пляшечки побіжать бульбашки. Що це за Невидимка там сидить? Це – повітря. Порожня пляшечка не тоне у воді. Значить, повітря легше за воду.
Дослід7
Як ви гадаєте, повітря має запах? Ні, але у повітрі легко й швидко поширюється запах духів і аромат квітів. Цілюща ранкова свіжість травня сповнена ароматом квітучої весни. В розпалі літа повітря ніби настояне на травах. Восени, коли небо вкрите свинцевими хмарами, віє свіжістю і прохолодою. А як легко дихається після грози? Ні з цим не зрівняється запах першого снігу, коли свіжий вітерець грайливо змітає перші сніжинки і холодить обличчя. В сонячні березневі дні нас бадьорить особлива свіжість талого снігу.
Висновок: повітря не має запаху.
Отже, повітря має такі властивості: воно прозоре, без кольору, без запаху, легше від води, заповнює всі порожнини, знаходиться у ґрунті, воді.
Дослід 8
Наллємо повну пробірку забарвленої води і закриємо її корком із скляною трубкою. Вода зайде в трубку. На трубці на рівні води є наклеєна смужка паперу. Опустимо пробірку в гарячу воду, що ви помітили? Чому рівень води в пробірці змінився? - А тепер опустимо ту ж пробірку в холодну воду. Як змінився рівень води в пробірці? - Як ви гадаєте, чому рівень води при нагріванні підвищується, а при охолодженні знижується? (Вода має властивість розширюватися при нагріванні, стискуватися при охолодженні. Такі властивості крім води, мають й інші рідини: олія, газ, спирт, рідкий метал ртуть).
Дослід 9
Візьмемо 2 склянки з гарячою водою. Виміряємо температуру в обох склянках. Одну склянку накриємо більшою. А іншу залишимо відкритою. Через деякий час виміряємо температуру води в обох склянках. ( У накритій склянці вода залишилася гарячою тому, що між склянками було повітря. А повітря погано проводить тепло.
Цю властивість повітря можна часто гати в природі. На зиму у звірів відростає густа шерсть, а в птахів з`являється пух. Між густими шерстинками і пушинками є багато повітря. Воно зберігає тепло тіла тварин. Узимку деякі трав’янисті рослини - озима пшениця, жито, суниці, копитняк не відмирають і залишаються зеленими. Але не гинуть вони тільки тоді, коли вкриті товстим пухким шаром снігу. Чому? Якщо сніг пухкий, то між сніжинками багато повітря, яке погано проводить тепло. Тепло зберігається біля рослин і зігріває їх під час морозу.)
Объяснение:
Дано сами напишете.
H2SO4+Zn=ZnSO4+H2
m(H2SO4)=98 г.
x --- 5 л x=5*98/22.4=21.875 г,
98 г --- 22.4 л
m(р-ра)=m(в-ва)/W=21.875/0.2=109.375 г,
ответ:m=109.375