1. Астат
2. Титан
3. Ниобий
4. Тантал
5. Плутоний
6. Нептуний
7. Уран
8. Кобальт и никель
9. Аргон
10. Азот
11. Магний
12. Md - менделевий , Es - эйнштейний , Fm - фермий , No - нобелий , Rf - резерфордий , Lr - лоуренсий , B - бор, Ku - курчатовий , Cm – кюрий
13. Ra -радий
14. Алюминий
15. Медь
16. Золото
17. Водород
18. Галлий, Франций
19. Y, Yb, Tb, Er -иттрий , иттербий, тербий , эрбий
20. Берклий
21. Криптон
22. Скандий
23. Прометий
24. Свинец
25. Cu – медь
26. Серебро
27. Железо
28. Технеций
29. Вольфрам
30. Ga , Cs – галлий , цезий
31. Алюминий
32. Углерод
33. Fe -железо
34. Бром
35. Cl2-хлор 2
36. Йод
37. Калий
38. Неон
39. S -сера
40. I -йод
41. Au – золото
42. Литий
43. Осмий
44. Ртуть
45. Хром
46. Олово
47. Титан
48. Железа
49. Br -бром
50. P –фосфор
51. S -сера
52. I –йод
53. As -мышьяк
54. Гелий
55. Фосфор
56. Фтор
57. Сера
Проте саме формулювання Періодичного закону з відкриттями нових елементів та їх будови і властивостей змінилося, уточнилось і відійшло від запропонованого Д. Менделеєвим (див. Історія відкриття Періодичного закону). У 1911 р. голландський фізик А. Ван ден Бруквисловив припущення, що атомний номер елемента збігається з величиною позитивного заряду ядра атома, яке і стало основою класифікації хімічних елементів. У 1920 році англійський фізик Дж. Чедвік експериментально підтвердив гіпотезу Ван ден Брука, тим самим був розкритий фізичний зміст порядкового номера елемента в Періодичній системі, а сам Періодичний закон отримав нове формулювання.