Жив - не тужив Кисень. Всіх зігрівав своїм теплом, він, немов сонечко у ранньому небі, сяяв та сміявся. Милувався осіннім лісом, збирав листя для гербарія. Але одного разу Кисня зустрів Водень, глянув на нього похмуро і пішов собі геть.
Кисень тут же став киснути, не знаючи що й думати з цього приводу. Але на до йому прийшов старший брат Водня, який запропонував поєднати свої зусилля і об'єднатися для добрих справ. Так и народився їх союз, який згодом перетворився у Н₂О! Аж два водня та один Кисень. О! Разом вони - сила - Вода.