Объяснение:
34 г Х г Х г
2Na + 2H2O = 2NaOH + H2
n=2 моль n=2 моль n=1 моль
М = 23 г/моль М = 40 г/моль М = 2 г/моль
m=46 г m=80 г m=2 г
34 г Na - Х г NaOH
46 г Na - 80 г NaOH
m(NaOH) = 34 * 80 / 46 = 59 г
34 г Na - Х г Н2
46 г Na - 2 г Н2
m(H2) = 34 *2 / 46 = 1,5 г
СаСО3↓+2НСІ=СО2↑+Н2О+СаСІ2
СаСО3↓+2Н⁺+2СІ⁻=СО2↑+Н2О+Са²⁺+2СІ⁻
СаСО3↓+2Н⁺=СО2↑+Н2О+Са²⁺
2.Запалена скіпка потухла, бо виділяється вуглекислий газ, який не підтримує горіння.
3. Розчин вапняної води починає мутніти, утворюється нерозчинна сіль.
СО2↑+Са(ОН)2=СаСО3↓+Н2О
СО2↑+Са²⁺+2(ОН)⁻=СаСО3↓+Н2О
СО2↑+Са²⁺+2(ОН)⁻=СаСО3↓+Н2О
4. При подальшому пропусканні розчин знову стає прозорим, осад розчиняється
СаСО3↓+Н2О+СО2↑=Са²⁺+2(НСО3)⁻
СаСО3↓+Н2О+СО2↑=Са²⁺+2(НСО3⁻)
5. У пробірці появляється білий осад та бульбашки газу
Са(НСО3)2= СаСО3↓+Н2О+ СО2↑Са²⁺+2(НСО3)⁻= СаСО3↓+Н2О+ СО2↑
6.У лабораторних умовах вуглекислий газ можна добути дією кислоти на солі карбонати.
За наявності вуглекислого газу палаюча скіпка гасне, бо вуглекислий газ не підтримує горіння.
У разі дії вуглекислого газу на вапняну воду відбувається утворення нерозчинної речовини кальцій карбонату, а під час подальшої дії вуглекислого газу карбонат переходить у гідрогенкарбанат - розчинну сіль.
Під час нагрівання гідрогенкарбонат розкладається на карбонат та вуглекислий газ.
7. Карбонати можна виявити, діючи наприклад сіллю барію-ВаСІ2, яка утворює ВаСО3- білий осад.
NH3 + H(+) → NH4(+)
Водный раствор аммиака («нашатырный спирт» ) имеет слабощелочную реакцию из-за протекания процесса:
NH3 + H2O → NH4(+) + OH(−); Ko=1,8×10−5
Присутствие в растворе гидроксогрупп ОН (-) и дает щелочную среду