Fe + CuSO4 = FeSO4 + Cu
Fe(0)-2e = Fe(+2) 1 в-ль, ок-ие
Cu(+2)+2e = Cu() 1 ок-ль, в-ие
СuSO4 + 2KOH = CU(OH)2 + K2SO4
Cu(+2) + SO4(-2) + 2K(+) + 2OH(-) = Cu(OH)2 + 2K(+) + SO4(-2)
Cu(+2) + 2OH(-) = Cu(OH)2
Na2CO3 + H2SO4 = Na2SO4 + CO2 + H2O
2Na(+) + CO3(-2) + 2H(+) + SO4(-2) = 2Na(+) + SO4(-2) + CO2 + H2O
CO3(-2) + 2H(+) = CO2 + H2O
2AgNO3 + FeCl2 = 2AgCl + Fe(NO3)2
2Ag(+) + 2NO3(-) + Fe(+2) + 2Cl(-) = 2AgCl + Fe(+2) + 2NO3(-)
2Ag(+) + 2Cl(-) = 2AgCl
CuCl2 + 2K = 2KCl + Cu
Cu(+2)+2e = Cu(0) 1 ок-ль, в-ие
K(0) -1e = K(+) 2 в-ль, ок-ие
фено́л — органічна сполука складу c6h5oh. за звичайних умов фенол є білою або безбарвною кристалічною речовиною із солодкуватим запахом, помірно розчинною у воді.
молекула фенолу складається з бензенового ядра, безпосередньо до якого приєднана гідроксильна група (альтернативна назва фенолу — гідроксибензен). наявність гідроксильної групи визначає приналежність фенолу до ряду спиртів, а окрім цього він є найпростішим представником ряду фенолів, в яких до бензенового кільця приєднано одну або більше гідроксильну групу.
оскільки гідроксильна група у молекулах спиртів визначає кислотні властивості, у давнині фенол мав назву карболова кислота. проявляючи кислотні властивості, фенол, аналогічно до інших спиртів, взаємодіє з лугами із утворенням солей — фенолятів.