Гном. За кермом сидів гном. Поруч його жона. А позаду гноменята — по троє біля кожного вікна.
Гном не більший за мухомора, борода сива, горбатий ніс. Маленька машина, але не дуже скора, мчала дорогою через ліс. Я руку підняв мимохіть. Гном зупинився: — Чого ти хочеш? — Будьте ласкаві, підвезіть! Він сміється: — Гаразд, небоже, мені чародійна сила відома, щоб міг ти сісти в машину мою я перетворю тебе на гнома! Будеш малесеньким, будеш мати маленьку радість і маленьку біду. — Та ні,— благаю,— не треба, дідусю, я не подумав, я пішки піду...
У «Літописі руському» (ХIVст.) є легенда про долю юнака-половця, який потрапив у полон і, маючи заможне життя, забув свою Батьківщину. Спляче серце половецького сина розбудив сильний запах тонкої гілочки степового зілля, що зветься євшан… Слово «євшан» за походженням тюркське. У тлумачному словнику воно має кілька значень: 1) степова запашна рослина з червоним або пурпуровим цвітом; 2) символ пам’яті, рідної землі, Батьківщини, своєрідний пароль українців… Для чого потрібно вивчати і знати історичне минуле рідного народу? У чому проявляється патріотизм і вірність людини рідному краєві?.. Що може виконувати роль євшан-зілля для сучасних українців? Є у Зборівському районі на Тернопільщині славне село Розгадів. Славне своєю багатовіковою історією (перша згадка – ХV ст.), славне людьми – дуже працьовитими, мудрими, духовно багатими, славне піднесено патріотичним духом, народними традиціями і піснями. Тут народився Роман Купчинський – співець стрілецької слави, гордість краю, України, світу.
За кермом сидів гном.
Поруч його жона.
А позаду гноменята —
по троє біля кожного вікна.
Гном не більший за мухомора,
борода сива, горбатий ніс.
Маленька машина, але не дуже скора,
мчала дорогою через ліс.
Я руку підняв мимохіть.
Гном зупинився:
— Чого ти хочеш?
— Будьте ласкаві, підвезіть!
Він сміється:
— Гаразд, небоже,
мені чародійна сила відома,
щоб міг ти сісти в машину мою
я перетворю тебе на гнома!
Будеш малесеньким,
будеш мати маленьку радість
і маленьку біду.
— Та ні,— благаю,—
не треба, дідусю,
я не подумав, я пішки піду...