Объяснение:
Когда троянский царевич Парис похитил прекрасную Елену, ее супруг спартанский царь Менелай разослал глашатаев ко всем бывшим претендентам на руку Елены, напоминая о клятве оберегать честь ее мужа, а также указывая, что поступок Париса оскорбил всех греков. Получил напоминание и Одиссей. Однако оракул предсказал ему, что если он отправится под Трою, то вернется домой только через двадцать лет одиноким и нищим. Поэтому Одиссей решил схитрить и, когда Агамемнон, Менелай и Паламед прибыли на Итаку, предстал перед ними в войлочной крестьянской шапке, распахивая поле плугом, в который были запряжены осел и вол, и засевая пашню солью. Паламед, первым разгадавший хитрость, выхватил из рук Пенелопы младенца Телемаха и посадил его на землю перед приближающейся упряжкой. Одиссей поспешил остановить животных, чтобы не погубить своего единственного сына. Так было доказано, что Одиссей в здравом уме, и ему пришлось, присоединившись к походу, идти под стены Трои. Одиссей не простил Паламеду его проницательности и впоследствии жестоко отомстил ему.
Объяснение:Вступ
Темою для своєї курсової роботи я обрав один з найвідоміших творів світової літератури – книгу Джонатана Свіфта "Мандри Гулівера".
Загальним своїм характером "Мандри Гуллівера" належать до тих сатирико–дидактичних і утопічних творів, що зародилися з розвитком гуманізму в XVI столітті і набули особливого поширення в епоху Просвітительства.
Актуальність даної теми є незаперечною, оскільки у творі розглядаються проблеми людської недосконалості, висміюються людські недоліки того часу, а ці питання не одне століття турбують читачів на сторінках різноманітних книг.
Об’єктом роботи є твір Джонатана Свіфта "Мандри Гулівера".
Предметом – сатира на людське суспільство, розкрита на сторінках даної книги.
Мета курсової роботи – розкрити сатиричний пафос твору на основі порівняльної характеристики з тогочасним суспільством.
Завдання курсової роботи:
– розглянути причини виникнення твору;
– порівняти "Мандри Гулівера" з іншими творами, що мають подібну проблематику;
– віднайти у кумедній поведінці героїв вміло завуальовані риси тогочасного суспільства;
– розкрити питання про нове виховання, як панацею для моральних вад суспільства;
У роботі містяться посилання на твори Еразма Роттердамського та Ульріха фон Гуттена (Німеччина), Рабле "Гаргантюа і Пантагрюель", Депер'є (Франція), Томаса Мора "Утопія", Френсіса Бекона "Нова Атлантида" (Англія), Кампанелли "Місто сонця" (Італія). Ці твори становлять собою найтиповіші зразки подібної літератури того часу.