Ім’ям героя Айвенго називає В. Скотт один з найкращих своїх романів.Айвенго, син саксонського пана Седріка, супроводжує Річарда І у Хрестовому поході.Айвенго - юнак благородний, рішучий, сміливий. Відданість королю-норману, чесність та сміливість у боротьбі зі зрадниками роблять йому честь. Герой здійснив багато подвигів заради кохання та справедливості
Айвенго — справжній лицар. Через любов і відданість прекрасній дамі він позбавлений спадку і змушений мандрувати, завойовуючи собі багатство і славу мечем та списом. Він перемагає на турнірі, хоча це йому ледь не коштувало життя, обирає королевою дня Ровену, наживши тим собі багато ворогів. Він відданий королю, підтримує його, хоче бачити свою країну без усобиць і війн.
Айвенго достатньо поетичний, романтичний. Він же і розсудливий, розуміє, що Англії потрібен король — не хоробрий мандрівний лицар, а сильна людина, яка змогла б подолати усобиці, об’єднати країну і відновити хоч якусь соціальну справедливість.
В данном эпизоде единственное, что может привлекать в характере Петруши. - это его честность. Он мог последовать совету Савельича: "...напиши этому разбойнику, что ты пошутил, что у нас и денег-то таких не водится. Сто рублей! Боже ты милостивый! Скажи, что тебе родители крепко-накрепко заказали не играть, окроме как в орехи". Но он отдал проигранные деньги, испытав потом раскаянье и за проигрыш, и за то, что обидел Савельича.