"Обломов" увлекательное, многогранное произведение, читается практически на одном дыхании.Нельзя видеть в Обломове только отрицательного героя. Он отличается душевностью, совестливостью, чистосердием и мягкостью. За эти качества его полюбила Ольга Ильинская. Любовь Ольги начинается с веры в нравственное преобразование Ильи Ильича. Она пытается разбудить жизнь, вызвать деятельность в этом человеке. На какое-то время любовь вернула герою желание жить. Было признание и предложение, но после этой любви не дано продолжения Илья Ильич, погрязнув в сомнениях, бежит от своей любви в дом на Выборгской стороне к земной, не притязательной женщине, которая любит его таким как есть и не пытается его переделать. Жизнь в этом доме напоминает ему тихое житьё в родной Обломовке, такое спокойное семейное счастье не пугает героя. Ольга выходит замуж за Штольца, в котором находит все качества настоящего мужчин В лучших традициях жанра, автор "убивает" Илью Ильича, как героя не испытание любовью. Но остаётся его маленький сын Андрюша Обломов, которого Штольцы берут на воспитание.
Объяснение:
1. Остап лихо дрался на кулаках и при встрече с отцом не побоялся затеять драку, не позволил над собой смеяться даже отцу, показал свою гордость.
Андрий показал отцу, что он спокойный, но тоже был храбрым воином.
2. Андрий и Остап были к обучению, но Андрий учился охотно и без напряжения, к Остап желания учится не имел и несколько раз сбегал из бурсы и закапывал учебник.
3. Он выбрал чувства, но это был его долг ту, которую он любил.
4. "Площадь показалось Андрию мёртвою, почудилось какое-то слабое стенание. Рассматривая, он заметил на другой стороне её группу из двух-трёх человек, лежавших почти без всякого движения на земле. Он вперил глаза внимательней, чтобы рассмотреть, заснувшие это были или умершие, и в это время наткнулся на что-то лежащее у его ног. Это было мёртвое тело молодой женщины, казалось, она была ещё молода, в хотя в искажённых изможденных чертах её нельзя было того видеть..."
5.
І Гектору, і Ахіллу властиві доблесть, пристрасне бажання перемогти і прославитись. Обидва вони мужні, сильні, на їх рахунку багато подвигів та перемог. Вони є гідні супротивники, адже автор порівнює Ахілла з соколом та Гектора з високолетним орлом. Риси характеру Ахілла: мужність, сила, справедливість, егоїзм, почуття власної гідності, почуття героїчної честі , помста, благородство , жорстокість . Гектору притаманні мужність, людяність, жертовність, благородство, сумлінність , стриманість, ніжність , вірність. До рис, що характеризують обох, слід додати їх побожність. Ахілл звертається до богів, зокрема до Зевса. Гомер часто підкреслює побожність Гектора .
Ахілл – улюбленець богів – доблесний воїн , його відвага не знає меж . Він вірний товариш, щирий і чесний. Разом з тим він нетерпеливий, нестримний у своєму роздратуванні, запальний та гнівний. Дуже чутливий в питаннях честі : після образи він відмовляється продовжувати війну, відкидає спроби примирення, хоч це призводить до важких наслідків для війська – гинуть ахейці. Після загибелі свого друга, одержимий жагою помсти, він іде на бій з Гектором, засліплений гнівом , знущається над його тілом . З іншого боку, герой сумує за своїм другом, гірко ридає біля матері , співчуває батькові Гектора. Ми бачимо в серці Ахіла душевну боротьбу між помстою і шляхетністю.
Мужність Гектора – це результат розумної волі. Йому знайоме відчуття страху, але він навчився бути безстрашним. Гектор з сумом у серці залишає батьків, дружину и сина, бо він безмежно вірний обов’язку – захисті Трої. Позбавлений до богів, він віддає своє життя за рідну землю. Гектор людяний. Він ні разу не дорікнув Єлені, пробачає брату та не відчуває ненависті до них , хоч вони були винуватцями Троянської війни. У словах Гектора немає зневаги, зверхності . Він звертається до Ахіллеса як рівний до рівного , Ахіллес же виявляє повну зневагу до супротивника . Людяність Гектора та надмірна гнівливість Ахілла – відмінність між героями Гомера.
Ахілл і Гектор — справжні герої свого часу . Для давніх греків вони були ідеалом воїна, героя, людини.