1
Объяснение:
Каким мы увидели его впервые?
“Вижу, как теперь, самого хозяина, человека лет пятидесяти, свежего и бодрого, и его длинный зеленый сюртук с тремя медалями на полинялых лентах”.
Самсон Вырин – человек, всеми унижаемый, но исполненный чувства достоинства. Это вызывает уважение к нему, сочувствие его горю
И в повести позже другой портрет этот героя. Что изменилось в этом портрете? (“Это был точно Самсон Вырин; но как он постарел. Покамест собирался он переписать мою подорожную, я смотрел на его седину, на глубокие морщины давно небритого лица, на сгорбленную спину – и не мог надивиться, как три или четыре года могли превратить бодрого мужчину в хилого старика.
Найбільше мене вразила поема Джорджа Гордона Байрона «Мазепа». Цей твір відкрив Європі невідому на той час Україну. Хоч автор і намагався точно передати опис нашої Батьківщини, проте нам українцям помітні деякі неточності. Звісно, людина, яка ніколи не була в Україні не змогла б точно описати її. З точки зору історичних фактів історія, яку виклав Байрон у своїй поемі – це лише легенда, плітка, яку придумали аби зганьбити відомого гетьмана. Насправді Іван Мазепа – одна з найвідоміших постатей в українській історії. Він не був польським шляхтичем, як описував Байрон, а лише українцем, який перебував на службі у Яна Казимира. Саме тому поет присвятив основну частину поеми недостовірним фактам з юності українського гетьмана. Байрон змалював його не як зрадника українського козацтва, а як сміливого, витривалого, могутнього і доволі романтичного чоловіка. Письменники, які знали історію Мазепи краще критикували Байрона. Олександр Пушкін писав: «Байрон знав Мазепу тільки за Вольтерівською історією Карла ХІІ. Він був вражений тільки картиною людини, яка прив’язана до дикого коня, який мчить по полях та степах…».
Значне місце у поемі займає образ долі. Саме вона зводить і розлучає молодого Мазепу з Терезою, приносить в Україну і робить гетьманом, відвертається від шведів під Полтавою. Мазепа, який був прив’язаний до коня не в силі був опиратися долі, але до кінця жахливої подорожі зберігає самовладання, мужність, терпіння.
Показуючи майбутнього гетьмана на початку та в кінці твору, автор наголошує, що в кожній людині є дещо таке, що робить її людиною та незмінною особистістю. За це мені до вподоби неординарна особистість Мазепи.