Відповідь: В первой части произведения все повествование о Матрене дается через восприятие автора, человека, много претерпевшего на своем веку, мечтавшего «затесаться и затеряться в самой нутряной России». Рассказчик оценивает ее жизнь со стороны, сравнивает с окружением, становится авторитетным свидетелем праведности. Во второй части героиня рассказывает о себе сама. Сочетание страниц лирического и эпического, сцепление эпизодов по принципу эмоционального контраста позволяет автору менять ритмику повествования, его тональность. Таким путем идет автор к воссозданию многослойной картины жизни. Уже первые страницы рассказа служат убедительным примером. Его открывает зачин, рассказывающий о трагедии на железнодорожном разъезде. Подробности этой трагедии мы узнаем в конце рассказа.
Пояснення:
Актуальна проблема и сегодня. Главное, что жизнь - это не игра! Нельзя выключить боль, нельзя включить безразличие. Мы живем и должны чувствовать не только свою боль, а стараться чувствовать и боль других. Не причинять им боль. И если человек порой не показывает свою боль - это не значит, что "он ее выключил".
Нельзя уйти с головой в игры, нельзя заменить реальную жизнь компьютерами. нельзя потерять настоящие человеческие качества.
Герой рассказа Дэн и показывает нам, что не может стать игрой концлагерь, где издевались над людьми, он не готов играть в эту "игру", так как знает, как это было в реальности. Он не готов стрелять в девушку, даже если и жизнь ее потом опять "восстановится". Дэн не готов играть в "игру", где можно управлять чувствами: включать или выключать их.
Події, зображені в «Альпійській баладі», відбуваються в маленькому австрійському місті в Альпах. Група радянських військовополонених збирається до втечі. Один із них має забезпечити її ціною власного життя – підірвати бомбу. Пожертвувати собою зголосився Іван Терешко.
На щастя, доля виявилась прихильною до нього: він залишається неушкодженим і йому вдається втекти. Вона дарує йому й несподівану супутницю, теж утікачку, італійку Джулію Новеллі.
Спочатку він хотів позбутися небажаної супутниці, вважаючи її зайвим тягарем. Потім узяв-таки з собою, але коли вона, вкрай виснажена переходом через Альпи, відмовляється йти далі, залишає її.
Згодом хлопець повернеться, щоб понести далі знесилену дівчину на руках. А ще пізніше в його душі з’явиться нове почуття до супутниці – «добре і велике». Джулія стала для хлопця «маленьким людським дивом», яке він несподівано відкрив у лиху воєнну годину за крок від смерті. Іван уперше покохав – глибоко і самозречено.
І ця любов змінила весь стан його душі, відкрила перед ним красу і велич світу, справжню, хоч і таку коротку, мить щастя. Любов, яка зародилася всупереч жорстокій логіці війни, окрилює, підносить його понад альпійські гори, робить кращим, благороднішим, здатним на героїчний вчинок.
Объяснение: