Анализ стихотворения задохнувшийся пылью цветок
задохнувшийся пылью цветок
почему-то забыт на окне.
никогда не узнает никто,
что сегодня почудилось мне.
никому не скажу про беду
или, может быть, радость мою.
я любимое платье найду
и любимую песню спою.
заплету по-другому косу,
распущу на виске завиток…
и куда-нибудь прочь отнесу
задохнувшийся пылью цветок.
Це простий, сільський хлопчик, син бідняків. Він дуже допитливий, йому все хочеться знати, до всього дійти своїм розумом, а багато чого довідатися від дорослих. Наслухавшись казок, легенд і розповідей свого діда Дем'яна та улюбленої бабусі, Михайлик сприймає світ, як казку. Він любить зорі у високому небі, запах жита в полі і різних трав у лісі.)