объяснение: після зречення в січні 1663 року юрія хмельницького в україні розпочався період громадянської війни, який в українській історії носить назву «руїна». україна фактично розпалася на дві частини — правобережну і лівобережну. на хід подій у правобережжі намагалася впливати річ посполита, а лівобережна україна перебувала під контролем московської держави.
на початку 1663 року за згодою короля речі посполитої у правобережній україні гетьманом було обрано павла тетерю. однак лівобережні полки і запоріжжя не визнали влади тетері. у лівобережжі на гетьманську булаву претендували наказний гетьман яким сомко, ніжинський полковник василь золотаренко і запорозький отаман іван брюховецький. кандидатури сомка і золотаренка підтримували північні полки лівобережної україни і різні групи козацької старшини, обоє були родичами хмельницького — брати відповідно першої, ганни сомко, та третьої, ганни золотаренко, його дружин. їхні програми відповідали переважно інтересам заможної старшини-«дуків», які намагалися закріпити своє виняткове становище у правовій площині. їхнє протистояння являло собою суто внутрішньоклановий конфлікт. на раді, як опонент брюховецького, зрештою був представлений сомко.
кошовий іван брюховецький відстоював принципово іншу соціальну модель: з обмеженням абсолютизму гетьмана та прав старшини. також він виступав за розширення міського самоврядування, втихомирення владних та податкових апетитів «нового панства». у той же час він погоджувався з посиленням царської адміністрації в україні. послуговувався підтримкою рядового козацтва, міщан та селянства
Жили братья Егор и Афанасий. Во многом они были схожи: одинаковая внешность, те же жесты, их различало только одно - Егор был ленив, а Афанасий любил труд. Как-то раз пошли братья в лес, за грибами. Афанасий усердно заглядывал под каждый куст, деревце, в поисках гриба. Егор же, просто-напросто расхаживал по лесу, вздыхая аромат хвои и слушал шелест листьев. Долго блуждали они, зашли в самую чащу леса. Смеркалось. Братья в ужасе начали искать дорогу обратно. Случилось так, что Афанасий и Егор разделились. Афанасий вспоминал дорогу, потому что он изучил путь, когда искал грибы. Орудуя палкой, которую он нашел неподалёку, Афанасий разминал траву и вскоре увидел тропинку. Он пошёл по ней и вышел из леса. Егорушка же, голодный, испуганный, тихо сел на пенёк и начал плакать. Не желая приложить никакого труда в поисках дороги, он просидел до утра на этом пеньке. Егор бы так и просидел до смерти, благо, Афанасий оказался разумным малым, на утро позвал мужиков и они отправились на поиски Егора. Если бы Афанасий не своего брата, то что бы сделал Егор? Егор не желал приложить труда на поиски дороги, так бы и скончался в этом лесу. Как говорится - "без труда, не вынешь и рыбку из пруда".
1.Описание внешности царевны и её внутренних качеств.(красивая,добрая,трудолюбивая,внимательная) 2.Отношение к ней других персонажей сказки: -Чернавки;(ненависть за то что она так прекрасна,страсть погубить её ) Пса Соколки;(любви,переживания"когда царевна яблоко взяла) Семи богатырей;(любовь к её трудолюбию,благодарность) Королевича Елисея(любовь,желание отыскать свою невесту) 3.Поведение царевны: В тереме богатырей(царевна как только зашла в терем принелась сразу же за уборку,и обед) - По отношению к окружающим её людям (со всей любовью,добротой) Заключение. Отношение автора к героине(опять повторюсь любовь к героине,так как она очень добрая,трудолюбивая,и красивая)
ответ:
объяснение: після зречення в січні 1663 року юрія хмельницького в україні розпочався період громадянської війни, який в українській історії носить назву «руїна». україна фактично розпалася на дві частини — правобережну і лівобережну. на хід подій у правобережжі намагалася впливати річ посполита, а лівобережна україна перебувала під контролем московської держави.
на початку 1663 року за згодою короля речі посполитої у правобережній україні гетьманом було обрано павла тетерю. однак лівобережні полки і запоріжжя не визнали влади тетері. у лівобережжі на гетьманську булаву претендували наказний гетьман яким сомко, ніжинський полковник василь золотаренко і запорозький отаман іван брюховецький. кандидатури сомка і золотаренка підтримували північні полки лівобережної україни і різні групи козацької старшини, обоє були родичами хмельницького — брати відповідно першої, ганни сомко, та третьої, ганни золотаренко, його дружин. їхні програми відповідали переважно інтересам заможної старшини-«дуків», які намагалися закріпити своє виняткове становище у правовій площині. їхнє протистояння являло собою суто внутрішньоклановий конфлікт. на раді, як опонент брюховецького, зрештою був представлений сомко.
кошовий іван брюховецький відстоював принципово іншу соціальну модель: з обмеженням абсолютизму гетьмана та прав старшини. також він виступав за розширення міського самоврядування, втихомирення владних та податкових апетитів «нового панства». у той же час він погоджувався з посиленням царської адміністрації в україні. послуговувався підтримкою рядового козацтва, міщан та селянства