Нора як лялька
Христина говорить Кроґстаду, що вона одружилася зі своїм чоловіком тільки тому, що в неї не було жодної іншої можливості забезпечити хвору матір та молодших братів і сестер, а тепер вона може знову запропонувати йому своє кохання. Вона думає, що він не опустився б до негідної поведінки, якщо б вона не покинула його. Кроґстад розчулений і пропонує їй забрати лист до Хельмера. Однак, Крістін вирішує, що Торвальд повинен знати правду...Повернувшись із вечірки, звідки Нору довелося виводити ледь не силою, Торвальд збирається перевіряти пошту, але тут приходить доктор Ранк. Після недовгої світської розмови, в якій доктор натяками намагається повідомити Норі, що це останнє прощання й він на порозі смерті, Торвальд нарешті відкриває поштову скриню. Нора збирається духом, щоб покінчити з життям. Прочитавши лист від Кроґстада, Торвальд проголошує, що він тепер повністю в руках у Кроґстада, і йому ила різдвяні закупки. Її чоловік Торвальд виходить із свого кабінету й починає сварку, темою якої є сімейні фінанси, що обіцяють покращитися після того, як Торвальд став менеджером банку. Торвальд обурений боргами. Нора поводиться по-дитячому, а він отримує задоволення від того, що може повчати її як дитину. доведеться задовольнити вимоги шантажиста. Він звинувачує Нору в аморальності й проголошує її негідною того, щоб виховувати їхніх дітей. Він проголошує, що їхній шлюб відтепер буде лише про людське око.Входить покоївка з листом, адресованим Норі. Кроґстад повернув їй сфальшовані документи і пише, що шкодує про свої дії. Торвальд радіє порятунку й спалює папери. Водночас він бере назад свої звинувачення й проголошує Норі, що пробачає її. Нора розуміє, що її чоловік зовсім не той сильний та галантний чоловік, яким вона його вважала, що він любить себе самого більше, ніж її.Торвальд пояснює, що, пробачивши свою дружину, чоловік любить її ще більше, оскільки це нагадує йому, що вона повністю від нього залежна, як дитина. На його думку Норин вчинок, який вона здійснила, щоб врятувати його здоров'я, і роки таємних намагань звільнити сім'ю від боргу й уберегти від втрати репутації, та її намагання зробити все потай від чоловіка, щоб уберегти спокій його душі, не більше ніж властива жінкам дурість.У відповідь Нора повідомляє чоловікові, що йде від нього, і житиме сама, намагаючись збагнути, ким вона є насправді, у що вона вірить, та вирішити, що робити далі в житті. Вона говорить, що все життя до неї ставилися як до ляльки, з якою грався спочатку її батько, а потім чоловік. Збентежений загрозою репутації сім'ї, Торвальд наполягає, що вона повинна виконувати свої обов'язки дружини й матері, але Нора відповідає, що має перший обов'язок перед собою самою, що вона не може бути доброю дружиною й матір'ю, якщо не навчиться бути чимось більшим, ніж лялька. Вона зізнається, що сподівалася від нього самопожертви заради неї, що вона думала про самогубство, яке завадило б цій уявній самопожертві. А тепер вона розуміє, що він зовсім не та людина, за яку вона його приймала, що їхній шлюб лежав на фундаменті взаємних фантазій та непорозумінь.Торвальд не може збагнути Норину точку зору. Вона суперечить усьому тому, чому його вчили про жіночий розум. Більш того, він настільки самозакоханий, що йому годі втямити, яким вона його бачить: людиною егоїстичною, лицемірною, для якої репутація коштує більше, ніж справжня мораль. Нора залишає ключі й обручку і гримає дверима, залишаючи душевно зламаного Торвальда в сльозах.
Художественная литература — вид искусства, использующий в качестве единственного материала слова и конструкции естественного языка. Специфика художественной литературы выявляется в сопоставлении с видами искусства, использующими иной материал вместо словесно-языкового (музыка, изобразительное искусство). От прочих видов литературы художественную литературу отличает наличие художественного вымысла[1][неавторитетный источник?]. Хyдoжecтвeннaя литepaтypa oбъeдиняeт aвтopcкиe (включaя aнoнимныe) пpoизвeдeния в oтличиe oт пpинципиaльнo нe имeющиx aвтopa пpoизвeдeний фольклорa.