Усім відомо, що для кожної людини рідний край найдорожчий і наймиліший серцю, проте життєві обставини можуть складатися по-різному. Тисячі українців змушені шукати кращої долі за кордоном. Але навіть у чужих країнах вони пам’ятають про своє походження. Я вважаю, що людина, яка проживає за кордоном, є патріотом своєї батьківщини, коли плекає українську культуру в іншій країні, пам’ятає рідні традиції, мову, спрямовує гуманітарну до до своїх співвітчизників.
По-перше, діаспора щодня доводить свій патріотизм, перераховуючи рідній державі великі суми, лобіюючи інтереси країни за кордоном, допомагаючи українцям у важкі часи.
Одним з тих українців, кого можна назвати патріотом своєї країни за кордоном, є Макар Кобилінський, віце-президент Спілки українських студентських товариств Америки. За його сприяння в зону АТО було передано одяг, взуття, гроші для постраждалих на війні. Крім цього, Макар підтримує українських студентів, які навчаються в Нью-Йорку. Кобилінський зазначає, що хоч і живе далеко від Батьківщини, але є її патріотом, намагається робити свій внесок у розвиток України.
По-друге, патріотами є люди, які, емігруючи до іншої країни, зберігають свою ідентичність, культурні надбання, шанують мову й традиції своєї батьківщини.
Згадаймо родину Сірків із пригодницького роману Івана Багряного «Тигролови». Ця сім’я – узагальнений образ українців, які переселилися на Далекий Схід. Сірки бережуть свої традиції, пам’ятають історію свого роду. Вони опинилися на чужині, проте зберегли свій «український» світ.
Отже, бути патріотом батьківщини, проживаючи за кордоном, можна, якщо багато працювати, творити й діяти на благо своїх співвітчизників і своєї країни.
Объяснение:
1. Пушкин ставил задачей создать «богатырскую» сказочную поэму и думаю у него это получилось. Пушкин завлекает в свою сказку и невозможно оторваться от его рассказов. В его поэмах столько всего сказочного. Сам поэт даёт установку на сказочность поэмы: ей предшествует знаменитое вступление «У лукоморья дуб зелёный…», появившееся ,правда, не сразу. Оно было написано для второго издания поэмы в 1828 году.
2. не знаю, извини.
3. Сказка очаровательна и по стилю, и сюжету, заимствованному из русских народных былин. Князь Владимир-солнышко – реальное историческое лицо, отец Людмилы, правитель Киевской Руси. Людмила – семнадцатилетняя девушка, готовится стать женой Руслана. ... Руслан – храбрый витязь, князь, жених Людмилы.
рассказчик восхищался мастерством мальцева
сам мальцев скучал, потому что не находил слов, чтобы передать своё чувство другим людям.
Объяснение: