...Емельян Пугачев, Зимовейской станицы служилый казак, был сын Ивана Михайлова, умершего в давних годах. Он был сорока лет от роду, росту среднего, смугл и худощав; волосы имел темно-русые, бороду черную, небольшую и клином. Верхний зуб был вышибен еще в ребячестве, в кулачном бою. На левом виску имел он белое пятно, а на обеих грудях знаки, оставшиеся после болезни, называемой черною немочью. Он не знал грамоты и крестился по-раскольничьи. Лет тому десять женился он на казачке Софье Недюжиной, от которой имел пятеро детей. В 1770 году был он на службе во второй армии, находился при взятии Бендер и через год отпущен на Дон по причине болезни. Он ездил для излечения в Черкасск.
Байка — один із найулюбленіших жанрів літератури. Байки Езопа, Федра, Лафонтена, Л. Боровиковського, Є. Гребінки, П. Гулака-Артемовського, Л. Глібова, Кантеміра, Тредіаковського, І. Крилова знають, люблять і цінують в усьому світі. Чому ж байка є такою популярною і улюбленою в народі? Чи не тому, що в цих коротеньких байкових оповідях зображуються незвичайні герої? Тут ми бачимо хижих Вовків і Ведмедів, хитрих, підступних Лисиць і беззахисних Ягнят... «Звірі мої за мене говорять», — не раз повторював відомий російський письменник І. А. Крилов. Про що ж говорять ці незвичайні герої? Найчастіше вони наочно демонструють дурість, неуцтво, жадібність, лукавство, хвалькуватість, самодурство й жорстокість. І зовсім неважко здогадатися, що у цих смішних, а іноді й сумних історіях із байок йдеться про людей, про їх вади та недоліки.
Читаючи байку, ми від душі сміємося, але в той же час розуміємо, що головний її висновок завжди серйозний. У своїх байках письменники-байкарі викривають ті недоліки, які заважають людям жити. Вони, безумовно, несуть у собі позитивний заряд — завжди працюють на добро, допомагають нам позбутися недоліків, боротися з тими, хто не хоче жити чесно, кому не до вподоби нормальні людські стосунки. Байки засуджують паразитизм, моральну ницість. І водночас вчать нас бути людяними, доброзичливими, працьовитими. Чимало повчального знаходять для себе у байках все нові і нові покоління людей, що приходять у світ. Завжди цікавими, нетлінними залишаються сюжети байок, персонажі яких — Лев, Ведмідь, Вовк, Лисиця, Ягня та інші звірі — допомагають розуміти добро і зло, правду і кривду в житті людей, тому виховне значення байок важко переоцінити
Объяснение:
«Сонет 19» відноситься до жанру сонет тому, що він складається з чотирнадцяти рядків, що утворені з двох катетів і двох терцетів.
Бароковий сонет виражається контрастністю, динамізмом, поєднанням реальності з ілюзією, емоційною напругою, складними метафорами, символами та алегорією.
А сонет доби Віжродження полягає у поширені теорії і практики гуманізму, людини творчої та здатної до самопізнання і відкриття всесвіту для себе.
Новаторство Донна полягає в тому, що він прагнув відтворити у своїх творах інтонацію живої мови, вводивши в свої сонети розмовні (письмові) обороти, елізею, мінявиш наголоси і використовувавши мало характерний для елизаветців, тобто перенесення слів, пов’язаних думкою з даними рядками, в наступний.
Зроблено Канєвскою Фр.