Стара пані
Надзвичайно добра, привітна, працьовита, щира людина, яка доброзичливо ставиться до своїх служниць. Вона, також, дуже любить свою внучку – панночку;
Лікар
Чоловік панночки, безвольний, у всьому слухається свою дружину;
Устина
Людина великого серця. Дівчина-кріпачка, від імені якої ведеться розповідь. Батька та матері вона не мала, зростала сиротою на чужині. Тяжким було її дитинство. В десять років вона працює у панському дворі. Дівчина зазнала багато знущань від старої поміщиці. Але Устина дуже добра, лагідна, її мова пересипана пестливими словами. Вона має дуже поетичну душу, її роздуми про природу не поступаються поетичністю та красою картинам відомих художників чи поетичним творам. Ця мрійливість, душевна краса дана їй від природи. Устина з повагою ставиться до своїх подруг, до старих людей, до оточуючих. Чи не найбільшою цінністю для неї є саме поняття Людини, людського життя. Устина наділена глибоким розумом, народною мудрістю. В її мові багато приказок, прислів’їв. Устина вірна, віддана дружина. Проте принципи всепрощення в душі Устини переростають в пасивність: вона не нарікає на своїх пригноблювачів, готова терпіти усе, що посилає їй доля;
Прокіп
Чоловік Устини. Він не хоче і не збирається терпіти знущань з людей. В нього смілива та рішуча вдача, гостре відчуття несправедливості та готовність боротися проти неї. Прокіп не здається, бо для нього правда понад усе, він готовий терпіти за свою правду, за щастя своєї родини;
Катря і Назар
Молоде подружжя, власність пана-лікаря, а потім і молодої пані. Назар ніколи не схилявся перед панами, а навпаки, не ховаючись, говорив те, що думав. Завжди дотепний , він тонко помічав характерні риси своїх хазяїв. Сміливою і рішучою постає в повісті Катря, у минулому вільна козачка. Коли її дитина померла через те, що вона була на панщині, вона кінчає життя самогубством після скривдження панами, кидаючи своїм вчинком виклик цьому суспільству сваволі й несправедливості
ответ:Автор стихов - Расул Гамзатов. Стихи написаны в 1965 году на аварском языке, переведены на русский язык в 1968 году переводчиком Н.Гребневым. Певец Марк Бернес изменил некоторые слова, а композитор Ян Френкель написал музыку на эти стихи.
Стихотворение написано четверостишиями с перекрестной рифмовкой. Использованы различные средства художественной выразительности: эпитеты («в сизой мгле», «клин усталый», «с кровавых… полей»); риторические вопросы («Не потому ль так часто и печально Мы замолкаем, глядя в небеса?», "Не потому ли с кличем журавлиным
От века речь аварская сходна?"),
лексический повтор («Летит, летит по небу клин усталый — Летит в тумане на исходе дня…»),
метафоры ("свершают путь свой длинный", «Настанет день, и с журавлиной стаей Я поплыву в такой же сизой мгле…»),
сравнение («Летят своим определенным строем, Как по полям людьми они брели…»).
Использованы выражения высокого стиля («полегли», «до сей поры», «свершают», «вечернею порою», "на исходе дня").
Размер стихотворения - ямб.
Объяснение:
Автор стихов - Расул Гамзатов. Стихи написаны в 1965 году на аварском языке, переведены на русский язык в 1968 году переводчиком Н.Гребневым. Певец Марк Бернес изменил некоторые слова, а композитор Ян Френкель написал музыку на эти стихи.
Стихотворение написано четверостишиями с перекрестной рифмовкой. Использованы различные средства художественной выразительности: эпитеты («в сизой мгле», «клин усталый», «с кровавых… полей»); риторические вопросы («Не потому ль так часто и печально Мы замолкаем, глядя в небеса?», "Не потому ли с кличем журавлиным
От века речь аварская сходна?"),
лексический повтор («Летит, летит по небу клин усталый — Летит в тумане на исходе дня…»),
метафоры ("свершают путь свой длинный", «Настанет день, и с журавлиной стаей Я поплыву в такой же сизой мгле…»),
сравнение («Летят своим определенным строем, Как по полям людьми они брели…»).
Использованы выражения высокого стиля («полегли», «до сей поры», «свершают», «вечернею порою», "на исходе дня").
Размер стихотворения - ямб.