Грубість – це духовна слабкість чи демонстрація сили? Часто ці два поняття бувають взаємно оберненими: «сильна» людина, котра вважає себе вищою за інших, проявляє грубість як ознаку сили, хоча насправді це всього лише є наслідком духовної слабкості… Така людина не здатна на більше, вона не згодна працювати, їй подобаються легкі шляхи… У таких ситуаціях проявляється людська м’якодухість.
В іншому випадку, коли хтось грубо ставиться до оточення, в його душі також панує слабкість. Йому не вистачає сили змовчати, втримати контроль над собою, ввічливо все обговорити… У таких ситуаціях відразу спрацьовує словесний самозахист.
Якщо звернутися до законів вихованості та толерантності, то грубість – це духовна слабкість, яка, на жаль, у кожного з нас присутня. Нам потрібно боротися з нею, адже вміння почути й дипломатично вирішити проблему і є демонстрацією справжньої сили духу!
Лицемерие - это неискренность в проявлении эмоций, ложь ради собственного блага и Обычно лицемерие не наносит существенного вреда людям, оно скорее неприятно. В этом рассказе Чехова яркий пример лицемерия высказывает Тонкий господин. Для того, чтобы это доказать, давайте рассмотрим подробнее его поведение: сначала он необычайно рад встрече со старым другом, он высказывает неподдельный интерес и радушие, искренне улыбается. Но узнав о том что его друг - обладатель высокого чина, вдруг начинает всячески пресмыкаться и его заискивающие интонации в голосе начинают раздражать его дуга, Толстого. Очевидно, Тонкий делает это в расчете получить подачку от старого знакомого, но в своем друге он вызывает лишь омерзение.
Объяснение:
надеюсь понятно.