Это одно из тех произведений поэта, которые вызывает лирическое и одновременно романтическое настроение. По-видимому, автор находится совсем не в приподнятом настроении, солидарна ему и «печальная луна», и «печальные поля». Главное, что хотел передать поэт – это грусть и скуку, которая поджидает любого путника на зимней дороге. Природа спит, тишина вокруг, вокруг ни души, от этого становится даже немного жутко. Ведь вокруг ни домов, ни огонька, который бы указывал на присутствие человека. Мрачные мысли роятся в голове, холодно. Одна радость – награда в конце пути: посиделки у камина с дорогим сердцу человеком. Это и придает силы, желание двигаться дальше, ожидать...
Утворі айвенго розгортпються події іської доби. серед того модна зрозуміти що у ту добу повсякденними героями були лицарі. сміливі та потужні. сильні та могутні. доблестні та хоробрі, у творі айвенго головний герой уільфред показує манери справжнього лицаря. достойного, чесного та вічливого. саме він погодився рятувати ребеку і поступив як справжній лицар. він не побоявся боротьби на смерть з буагільбером та вічливо поводився при ровені та інших людях. у творі айвено повстає і погана сторона лицаря. насильника та грубіяна. авжеш річ іде про фрон де бефа та буагільбера. вони не чесно викрали леді ровену та седрика сакса з ательстаном. також мордували ісаака із йорка. вони були злі та не горді лицарі. їх не можна важати справжніми воїнами. тому у творі айвенго і постає дві сторони лицарів. пихата та горда і доблесна і
ну это тежело обиснить потамучто шитай 3-4 страницы