Отец Онегина "промотался", то есть разорился, растратил все свое
состояние:
Служив отлично-благородно,
Долгами жил его отец,
Давал три бала ежегодно
И промотался наконец.
В результате, после смерти отца Евгений Онегин получил в наследство
одни долги, которые пришлось выплачивать:
"...Отец его тогда скончался.
Перед Онегиным собрался
Заимодавцев жадный полк.
У каждого свой ум и толк:
Евгений, тяжбы ненавидя,
Довольный жребием своим
Наследство предоставил им..."
Также известно, что у Онегина был дядя ("дядя самых честных правил").
Старик оставляет Евгению в наследство свое имение где-то в глубинке
России. После смерти дяди Онегин поселяется в этом имении:
Вот наш Онегин — сельский житель,
Заводов, вод, лесов, земель
Хозяин полный, а досель
Порядка враг и расточитель,
И очень рад, что прежний путь
Переменил на что-нибудь.
Объяснение: прочитай все поймешь
експозиція
Через гніву жорстокої царя Міноса, винахідницький Дедал і його молодий син Ікар був поміщений у в'язницю в башті біля берегів Греції.
конфлікт
Хоча Дедал може легко піти в вежу, він і його син все ще на мілину на острові миль від свого будинку. Дедал повинен розробити б перетнути океан.
зростання дій
За до воску та пір'я, Дедал моди крила для себе і свого сина. Дедал попереджає свого сина не літати занадто високо або занадто низько, то пара вилітає.
кульмінація
В радості і хвилювання польоту, Ікар забуває рада свого батька і ширяє занадто близько до сонця, в результаті чого його крила, щоб розплавити.
падіння
крила Ікара розвалиться, і він падає до його смерті і тоне в морі нижче.
Розширення
Дедал імена найближчий острів Ікарія в пам'ять про свого сина. Потім він вішає свої крила в храмі Аполлона і клянеться ніколи більше не літати.
Катерина є головною героїнею поеми Т. Г. Шевченка. Це селянська дівчина, довірлива і щира, здатна по-справжньому покохати людину, котра насправді зовсім не гідна її кохання. Так, бувши молодою і вродливою, вона привернула увагу царського офіцера, який, як їй здавалося, покохав її. Залишаючи Катерину, офіцер обіцяв повернутися і одружитися з нею. І Катерина вірила: вона виглядала його майже щодня і не звертала уваги на плітки сусідів, від яких тепер змушена була критися. І хоча іноді в Катерини і виникали сумніви щодо обіцянок москаля, вона їх відганяла: ну як це її коханий її зрадить?
А коханий тим часом вже й забув її. Та й навіщо йому пам'ятати? В нього таких скільки завгодно. Тому він зовсім і не збирається повертатись до Катерини. Тим більше він не думає, що через нього її виженуть з дому, що вона піде шукати його з малою дитиною на руках, ночуватиме попід тинами милостиню, і вже зовсім не сподівався, що вона зустріне-таки його.
Москаль відрікся від Катерини, а вона вважала його своїм єдиним захисником, думала, що він налагодить її з сином життя, сподівалася, кохає її. Тому, пізнавши, який він насправді, Катерина не витримує жорстокої зради, і, збожеволівши від горя, покінчила життя самогубством.
А куди ця нещасна могла ще подітися, окрім ополонки? До свого села, до сусідів і батьків, які її вигнали, вона повертатися не могла, а тим більше не могла жити з дитиною серед чужих людей, котрі відверталися від неї, дізнавшись, хто вона така. Катерина рано чи пізно мала зрозуміти, що вона тепер нікому не потрібна і що їй більше немає місця на цім світі.
Объяснение: