Боротьба українського народу за самовизначення і самостійність вражала не тільки самих українських письменників й тих, хто знаходився близько до України, а й іноземних письменників. Символом тодішньої боротьби, яке б ставлення до неї не було, був державний і військовий діяч тодішньої козацької держави Іван Мазепа. Погляд на цю людину і на діяча з-за кордону був досить різним, навряд чи варто називати його однозначним. Хтось акцентував увагу на особистості Івана Мазепи, хтось виключно зосереджувався на його діяльності, інші приділяли увагу й тому, й іншому. Але всі згадки Мазепи є важливими, оскільки вони являють собою одночасно і згадки України та всіх її історичних територій. Тому вчити історія, в тому числі діяльність Мазепи, дуже важливо для розуміння деяких аспектів світовоїлітератури.Найбільш цікаво і докладно описав Мазепу у своєму однойменному поетичному творі Джордж Гордон Байрон. Англійський письменник був вкрай захоплений прагненням народу і його боротьбою за самовизначення, а тому звернув свій погляд також і на козацьку Україну разом з Іваном Мазепою. Втім, далеко не одна лише діяльність цього українця цікавила письменника. Він досить цікаво описав відому легенду про роман між дружиною заможного шляхтича і Мазепою, таким чином зобразивши його також, як людину. Також варто зауважити, що Байрон описував українську природу настільки детально й докладно, що складається враження, що він вважав, що сама природа визначає думки і діїлюдей, в тому числі й Івана Мазепи. Втім, варто обов,язково сказати,що опис Мазепи в творі відомого англійського автора мало вкрай мало спільного зі справжньою біографією Івана Мазепи. НЕ ПОЛУЧИЛОСЬ НА А4
Характеристика Ольги Лариной
Об Ольге можно сказать менее других, и не только потому, что А. С. Пушкин уделил ей меньше внимания, нежели прочим героям. Собственно, он описал её максимально полно; другое дело, что её характер исчерпал себя слишком быстро и не предоставил никаких загадок.
Всегда скромна, всегда послушна,
Всегда как утро весела,
Как жизнь поэта простодушна,
Как поцелуй любви мила...
Фактически это завершённый портрет типичной деревенской барышни, и сам Пушкин говорит об этом, прибавляя, что этот тип надоел ему «безмерно».
Ольга с охотой принимала пылкие излияния чувств молодого Ленского, совершенно не понимая их при этом, Ленский был ей приятен, её жизнь беззаботна, весела и предсказуема.
На флирт Онегина она реагировала с детским простодушием, ей было интересно новое лицо говорить ей комплименты («...и запылал / В её лице самолюбивом / Румянец ярче»), но чуть позже она искренне недоумевает, куда делся её жених.
Ольга — это воплощённое мелководье с прозрачной водой, никакой сложной душевной работы в ней не может происходить по определению. Она очень быстро оправилась от смерти жениха.
Увы! невеста молодая
Своей печали неверна.
Другой увлёк её вниманье,
Другой успел её страданье
Любовной лестью усыпить...
Вот, собственно, и вся Ольга Ларина.
Объяснение: