-13 Одно из самых замечательных явлений русской поэзии – стихотворения Ф. И. Тютчева о пленительной русской природе. Ни для кого из русских поэтов, кроме разве его младшего современника А. Фета, природа не являлась таким постоянным источником впечатлений и раздумий, как для Тютчева. Поэт был тончайшим мастером стихотворных пейзажей.
Но в его стихотворениях, воспевающих картины и явления природы, нет бездумного любования. Природа вызывает у поэта размышления о загадках мироздания, о вечных вопросах человеческого бытия. Она редко предстает как просто фон, в стихах Тютчева она одухотворена, мыслит, чувствует, говорит: Не то, что мните вы, природа: Не слепок, не бездушный лик – В ней есть душа, в ней есть свобода, В ней есть любовь, в ней есть язык: Стихотворение “Не то, что мните вы, природа” написано в форме обращения. У него нет заглавия, что придает ему более глубокий смысл
1) Чичиков больше всего интересуется местными помещиками и болезнями, которые проходили по городу. Такими вопросами он задаётся, потому что ему необходимо знать это ради своей задуманной сделки.
2) Чичиков знакомился с чиновниками и помещиками города.
3) Всем Чичиков сумел угодить, чиновники были приятно удивлены такому гостю.
4) Манилов был первым помещиком. Думаю, это потому что сделку с ним совершить было проще всего.
5) Деревня Маниловка немногих могла заманить своим местоположением, находилась далеко
Объяснение:
Хотя бы так, на все вопросы отвечать очень долго. Это с лёгкостью можно найти в Интернете:)
Комедія Мольєра «Міщанин-шляхтич» за своїми змістовими ознаками належить до жанрової групи високої комедії, тобто до твору, в якому комічність зображуваних ситуацій поєднується з серйозною моральною проблематикою. Вводячи до комедії численні пісні, танці, музичні інтермедії, Мольєр, проте, не перетворює свою п’єсу на суто балетне дійство. Усі музично-танцювальні вкраплення в сюжет комедії насамперед доповнюють характеристики героїв, увиразнюючи ті чи інші їхні риси, створюючи необхідний авторові емоційний колорит і водночас пародіюючи тематику і стиль тодішньої салонної літератури. Вбирає до себе мольєрівська п’єса і жанрові ознаки поширених у той час комедії характерів і комедії звичаїв. Якщо в комедії характерів ставилось завдання розкрити морально-психологічний стан героя, то в комедії звичаїв висміювалися традиції, уподобання певного суспільного
В «Міщанині-шляхтичі» головний інтерес глядача прикутий не стільки до сюжетної інтриги, яка вмотивовує розвиток подій, скільки до персони самого Журдена, його думок, переживань, а також до загальних норм та правил поведінки двох представлених у п’єс в тодішнього французького суспільства — буржуа (міщан) і дворян. Є в п’єсі Мольєра і відгуки італійської комедії дель арте та старофранцузького фарсу, зокрема в прийомі введення характерних для цих жанрів паралельних закоханих пар — господарів та їхніх слуг. І всі ці численні й різнопланові жанрові елементи побудови п’єси підпорядковані одній головній меті — створенню комедії, в якій би гармонійно поєднувались професійні художні якості комедійного жанру з високим громадянським покликанням митця — вказувати суспільству на моральні негаразди, які потребують виправлення.