Рассказчик, от имени которого ведётся повествование, то есть сам А. С. Пушкин, автор "Повестей покойного Ивана Петровича Белкина", с сочувствием описывает жизнь главного героя Самсона Вырина: "Будем, однако, справедливы, постараемся войти в их положение и, может быть, станем судить о них гораздо снисходительнее. Что такое станционный смотритель? Сущий мученик четырнадцатого класса, огражденный своим чином токмо от побоев, и то не всегда...". Про картины написано не случайно, они рассказывают о библейском придании "Блудный сын", в повести Самсон Вырин повторяет все тоже самое, что и отец в "Блудном сыне", единственное, что тот не дождался свою дочь. Симпатии автора явно на стороне скромного чиновника.
Станционный смотритель был очень добрым и в то же время несчастным человеком. Автор, и сам человек, некоторое время живший у ни очень хорошо отзывались о старике. Он вполне заслужил то уважение, оказываемое людьми.
Казка-притча "Маленькй Принц" - одна з найвідоміших у світовій літературі. Завдяки ній ми починаємо трохи інакше дивитись на цей світ. А усе завдяки маленькому хлопчику, що розкриває нам очі.
У безводній пустелі льотчик зустрічає малу дитину. Саме так починається дивна дружба поміж дорослим і дитиною. За час спілкування з Маленьким Принцом чоловік ( а разом з ним і читач) відкриває для себе багато істин, які раніш просто не помічав. Побувавши на різних планетах, хлопчик виніс цінні уроки, котрими щедро ділився з льотчиком. Завдяки дивовижному співрозмовнику він зрозумів, що "себе завжди оцінювати важче, аніж інших", а "найголовніше - те, чого не побачиш очима".
Читаючи цей твір, ми ненавмисне прив’язуємось до Маленького Принца, що дивиться на світ дитячим наївним поглядом, і вчить нас тому, що бачить сам. На епізоді з лисом ми розуміємо, що "ми відповідальні за тих, кого приборкали". Проте, "якщо даєш себе приборкати, то іноді буває й плакати" - це другий й незмінний бік медалі, що зветься дружба.
Ще багато, багато чому ми навчились у казкового хлопчика. Ми зрозуміли й те, що "усі дороги ведуть до людей", й те, що "вода буває потрібна й серцю". Проте кожен читач повинен винести щось своє з цього твору, щось таке, що дуже близьке кожному. Це - яскрава й добра дружба, що, як вода у пустелі, перетворює камінь нашого серця на квітучий сад.