1) "Здравствуй, красная девица, —
Говорит он, — будь царица
И роди богатыря
Мне к исходу сентября." (Сказка о царе Салтане)
2) «Ты, волна моя, волна!
Ты гульлива и вольна;
Плещешь ты, куда захочешь,
Ты морские камни точишь... Сказка о царе Салтане)
3) «Добрый путь вам, господа,
По морю по Окияну
К славному царю Салтану;
От меня ему поклон». (Сказка о царе Салтане)
4) «Здравствуй, князь ты мой прекрасный!
Что ты тих, как день ненастный? (Сказка о царе Салтане)
5) «Ой вы, гости-господа,
Долго ль ездили? куда? (Сказка о царе Салтане)
6) «Вот что, князь, тебя смущает?
Не тужи, душа моя,
Это чудо знаю я. (Сказка о царе Салтане)
7) «Чем вы, гости, торг ведете?
И куда теперь плывете?» (Сказка о царе Салтане)
8) Князь ей в ноги, умоляя:
«Государыня-родная! (Сказка о царе Салтане)
9) Слезы льет и говорит:
«Бог вас, дети, наградит». (Сказка о царе Салтане)
10) Матушка моя родная!
Ты, княгиня молодая! (Сказка о царе Салтане)
Подробнее - на -
О. Генрi — американський письменник. У двадцятирічному віці переїхав до Техасу, оселився в Остіні. Змінивши безліч професій (аптекар, ковбой, продавець і т. ін.), став касиром у Першому національному банку, одночасно займаючись журналістикою. У липні 1887 році одружився з Атол Есте. У 1896 році, підозрюваний у розтраті, втік до Гондурасу, де чекав приїзду дружини з маленькою дочкою. Однак Атол вмирала від туберкульозу, і в 1897 році Портер повернувся в Остін. Роком пізніше він був визнаний винним і засуджений до п'яти років ув'язнення (всього провів у в'язниці три з половиною роки).