Василь Олександрович Сухомлинський - видатний український педагог, письменник і публіцист. Оповідання та казки Василя Сухомлинського.
Жив на світі Учитель. Його звали Василь Олександрович Сухомлинський. Він був середнього зросту, худорлявий; каштанове волосся відкривало високе чоло. Але головними на його обличчі були очі — карі, променисті, то лагідні, замріяні, то вимогливі, запитальні, а то й усміхнені, жартівливі. Усе своє життя з 17 років Василь Олександрович працював у школі. Учитель за покликанням душі, він учив маленьких і великих школярів грамоти, математики, літератури, історії. Але більш за все він хотів навчити дітей думати, відчувати, радіти й сумувати не лише своїми власними радощами й печалями, а й татовими і маминими, дідусевими й бабусиними, братовими й товаришевими, зайчика і синички, верби і тополі, місяця й вітру, всієї нашої землі. Для цього Учитель сам писав казки й розповідав дітям, їхнім батькам, учителям. Він написав багато, більше 1500, казок, оповідань, притч, замальовок з життя дітей. У них Учитель розкрив широкий, різноманітний, різнобарвний світ, що сточує кожну дитину, охоплює все наше життя. Він хотів, щоб цей світ увійшов у душу маленької дитини, проріс чуйністю, добротою, дбайливістю, відповідальністю і людяністю. Учитель не лише сам писав казки і розповідав їх дітям, часто серед природи, у зеленому класі, який він називав Школою під Голубим Небом або Школою Радості, а й учив дітей самих складати казки, пробуджував у них думку і слово. "Казка, — любив повторювати він, — це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови."
От зараз і ви, маленькі читачі, доторкнетесь до думки і слова Василя Олександровича, до його веселкового казкового світу, який він так хотів перенести у ваші душі і серця.
Хочеться, щоб він пробудив у вас бажання зробити щось хороше, приємне всім, кого ви любите, знаєте, а також незнайомим і всім-всім-всім.
Примерный план анализа сказки 1. основная тема сказки (о 2. главная мысль сказки ( 3. особенности сюжета. как в системе действующих лиц раскрывается основная мысль сказки? 4. особенности образов сказки: - образы-символы; - своеобразие животных; - близость к народным сказкам. 5. сатирические приемы, использованные автором. 6. особенности композиции: вставные эпизоды, пейзаж, портрет, интерьер. 7. соединение фольклорного, фантастического и реального.примерный план анализа прозаического произведения. тема, сюжет. идейное содержание рассказа. главные герои и их подробная характеристика. как характеры героев «работают» на раскрытие идейного содержания рассказа. второстепенные персонажи. их роль в произведении. своеобразие композиции рассказа. идейно-смысловая нагрузка отдельных частей: пролог завязка развитие действия кульминация развязка эпилог. какова роль такой композиции? 7. художественное своеобразие рассказа. творческая манера писателя: пейзаж изобразительные средства художественные детали символика. 8. смысл названия. 9. авторская позиция (какие проблемы заявляет автор в своём произведении; воспитательное значение произведения) 10. ваши впечатления о произведении.
1) 2) москва ..деревня в ней герасим жил. 3) образ герасима - символ народа. в своем герое тургенев показывает лучшие черты человека: богатырскую силу, трудолюбие, доброту, чуткость к близким, сочувствие к несчастным и обиженным. в судьбе герасима тургенев отразил судьбы многих крепостных. он протестует против крепостного гнета помещиков. автор выражает надежду, что "немой" народ сможет дать отпор угнетателям. 4) все происходит в москве. у старой барыни служит дворником глухонемой мужчина герасим. герасиму нравится прачка татьяна, однако барыня выдает её замуж за пьяницу капитона. герасим спасает тонущую собачку и привязывается к ней. но барыня приказывает утопить муму за то, что она лает по ночам. герасим топит муму в москва-реке и возвращается в деревню. 5) герасим — главный герой рассказа, единственный из всех героев, кто вызывает в нашем сердце не только сочувствие и сопереживание, но и искреннее уважение. с первых страниц рассказа мы узнаем, что герасим «славный был мужик», трудолюбивый, сильный, могучий. богатырской была не только внешность герасима, но и его душа, и именно это отличало его от окружающих. глухонемой от рождения, этот человек был способен на искреннюю любовь и дружбу, был ответственным и серьезным, отзывчивым и добросердечным. даже в тяжелых условиях своей подневольной жизни он сумел сохранить гордость и собственное достоинство, служа капризной и вздорной барыне, но не прислуживая ей.
Объяснение:
Мітки (11)
Василь Олександрович Сухомлинський - видатний український педагог, письменник і публіцист. Оповідання та казки Василя Сухомлинського.
Жив на світі Учитель. Його звали Василь Олександрович Сухомлинський. Він був середнього зросту, худорлявий; каштанове волосся відкривало високе чоло. Але головними на його обличчі були очі — карі, променисті, то лагідні, замріяні, то вимогливі, запитальні, а то й усміхнені, жартівливі. Усе своє життя з 17 років Василь Олександрович працював у школі. Учитель за покликанням душі, він учив маленьких і великих школярів грамоти, математики, літератури, історії. Але більш за все він хотів навчити дітей думати, відчувати, радіти й сумувати не лише своїми власними радощами й печалями, а й татовими і маминими, дідусевими й бабусиними, братовими й товаришевими, зайчика і синички, верби і тополі, місяця й вітру, всієї нашої землі. Для цього Учитель сам писав казки й розповідав дітям, їхнім батькам, учителям. Він написав багато, більше 1500, казок, оповідань, притч, замальовок з життя дітей. У них Учитель розкрив широкий, різноманітний, різнобарвний світ, що сточує кожну дитину, охоплює все наше життя. Він хотів, щоб цей світ увійшов у душу маленької дитини, проріс чуйністю, добротою, дбайливістю, відповідальністю і людяністю. Учитель не лише сам писав казки і розповідав їх дітям, часто серед природи, у зеленому класі, який він називав Школою під Голубим Небом або Школою Радості, а й учив дітей самих складати казки, пробуджував у них думку і слово. "Казка, — любив повторювати він, — це, образно кажучи, свіжий вітер, що роздмухує вогник дитячої думки й мови."
От зараз і ви, маленькі читачі, доторкнетесь до думки і слова Василя Олександровича, до його веселкового казкового світу, який він так хотів перенести у ваші душі і серця.
Хочеться, щоб він пробудив у вас бажання зробити щось хороше, приємне всім, кого ви любите, знаєте, а також незнайомим і всім-всім-всім.
(Ольга Сухомлинська)