М
Молодежь
К
Компьютеры-и-электроника
Д
Дом-и-сад
С
Стиль-и-уход-за-собой
П
Праздники-и-традиции
Т
Транспорт
П
Путешествия
С
Семейная-жизнь
Ф
Философия-и-религия
Б
Без категории
М
Мир-работы
Х
Хобби-и-рукоделие
И
Искусство-и-развлечения
В
Взаимоотношения
З
Здоровье
К
Кулинария-и-гостеприимство
Ф
Финансы-и-бизнес
П
Питомцы-и-животные
О
Образование
О
Образование-и-коммуникации
DIMAES0
DIMAES0
05.02.2020 16:12 •  Литература

Каким видят поэты природу?

👇
Ответ:
egorkamarkov0
egorkamarkov0
05.02.2020

Природа вызывает разные чувства у людей: художники изображают её красками, композиторы и музыканты звуками, а поэты словами. В лирических произведениях она одушевлена, наделена переживаниями, свойствами и чертами живого существа. Такое отношение к природе уходит своими корнями в далёкую древность. Человек воспринимал могучие силы стихий как нечто живое чувствовать и потому не столько изображал природу, сколько беседовал с ней.

         Сочувственное отношение к окружающей природе – высшей творческой силе нашего мира – позволяет поэтам создавать запоминающиеся образы в стихах. Красота родного пейзажа, красота человеческой души, красота отчей земли и труда на её нивах сливаются в русской поэзии в одно гармоническое целое.

         Традиции пейзажной лирики были заложены А. С. Пушкиным. В стихотворениях «Зимняя дорога», «Зимнее утро», «Деревня», «Осень» поэт достиг удивительного сочетания возвышенности чувств и реалистической детали описываемого. Вслед за поэтом мы одухотворяем природу.

         Стихи о природе – это трепетный рассказ о собственной душе. Поэты видят русскую природу по-разному, каждый по-своему, испытывая сложные чувства нам понять, почему мир видится именно таким.

         А. А. Фет – один из замечательнейших русских поэтов-пейзажистов. В его стихах во всей красоте предстает и русская весна – с цветущими деревьями, первыми цветами, с журавлями, кричащими в степи. Мне кажется, образ журавлей, так любимый многими русскими поэтами, впервые обозначил Фет.

Многие стихи А. А. Фета – это непревзойденные по красоте картины природы. Лирический герой полон романтических чувств. В лирике передается то восхищение природой, то светлая грусть, навеянная общением с нею.

Я пришел к тебе с приветом,

Рассказать, что солнце встало,

Что оно горячим светом

По листам затрепетало…

Читателю передается владеющее поэтом ликование оттого, что «лес весь Веткой каждой».

         Стихи Фета входят в детские хрестоматии и сборники; именно малышам свойственно чувство радости постижения мира. В таких его стихотворениях, как «Кот поет, глаза прищуря», «Мама, глянь-ка. Из окошка», присутствуют и сами дети – со своими заботами, своим восприятием окружающего.

Мама! Глянь-ка из окошка –

Знать, вчера недаром кошка

Умывала нос.

Грязи нет, весь двор одело,

Посветлело, побелело –

Видно, есть мороз…

Не колючий, светло-синий

По ветвям развешан иней –

Погляди хоть ты!

Главное в лирике Ф. И. Тютчева – страстный порыв человеческой души и сознания к освоению бесконечного мира. Юной, развивающейся душе такой порыв особенно созвучен. Близки детям и те стихи, где поэт обращается к образам природы:

Люблю грозу в начале мая,

Когда весенний первый гром,

Как бы резвяся и играя,

Грохочет в небе голубом...

От самого ритма такого стихотворения возникает чувство причастности к животворящим силам природы.

Неохотно и несмело

Солнце смотрит на поля.

Чу, за тучей прогремело,

Принахмурилась земля.

Жизнь природы у поэта предстает драматично, порой в яростном столкновении стихийных сил, а порой лишь как угроза бури. Так, в стихотворении «Неохотно и несмело...» конфликт не развернулся, гроза ушла, и вновь засияло солнце; в природе наступило успокоение, как наступает оно и в человеке после душевных бурь:

Солнце раз ещё взглянуло

Исподлобья на поля –

И в сиянье потонула

Вся смятённая земля.

Умение передать «душу природы» с удивительной теплотой и вниманием приближает стихи Тютчева к детскому восприятию. Олицетворение природы иногда становится у него сказочным, как, например, в стихотворении «Зима недаром злится...». В стихотворении «Тихой ночью, поздним летом...» рисуется как будто неподвижная картина июльской ночи в поле – времени роста и созревания хлебов. Но главный смысл в нем несут глагольные слова – они-то и передают подспудное, невидимое, безостановочное действие, происходящее в природе.

Некоторые стихотворения можно соединить с игрой, наблюдением. Например, наблюдая снегопад, прочитать стихотворение А. Барто «Снег, снег кружится…», а потом предложить малышам собраться в кружок и «завертеться, как снежок». Возвратившись с прогулки, предложить сделать самим снег (из бумаги, ваты, пенопласта и др., поиграть с получившимся «снегом» и ещё раз прочитать стихотворение «Снег», и тут же получившиеся снежинки наклеить на лист бумаги, изобразив снегопад, снежный ком, снеговика. В результате такой работы с поэтическими произведениями дети напитываются особыми чувствами к природе, её явлениям. Ведь вовремя и правильно прочитанные стихи о природе затрагивают у слушателей сердце и душу, вызывая эстетические чувства, любовь к природе быстрому запоминанию стихотворений и развитию речи.

Поэты, описывающие в своих стихах природу, пользуются выразительностью, звучностью русского языка, «рисуют» лирические картины природы, передают настроения, создают сказочные образы. НАДЕЮСЬ

4,4(15 оценок)
Открыть все ответы
Ответ:
Диана2404
Диана2404
05.02.2020

ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ

(1907—1944)

Олег Ольжич народився 8 липня 1907 р. в Житомирі в сім'ї поета Олександра Олеся (О. Кандиби). Середню освіту почав здобувати у Пущі-Водиці під Києвом. У 1923 р. він виїхав разом з матір'ю з України і в Берліні зустрівся з батьком, який ще в 1919 р. емігрував з України. Незабаром родина переїхала до Горніх Черношинець під Прагою. У 1924 р. Олег вступив до Карлового університету, водночас навчався в Українському вільному університеті. Закінчивши університет, у 1929 р. написав дисертацію "Неолітична мальована кераміка Галичини". Став відомим вченим-археологом, брав участь у кількох археологічних розкопках на Балканах. Був за у США до Гарвардського університету читати лекції з археології.

У 1929р. після заснування ОУН (організації українських націоналістів) Ольжич став одним з найактивніших її членів, очолив культурний сектор організації, а трохи пізніше став заступником голови проводу ОУН.

У 1938 р. він заснував Український науковий інститут у США.

У 1935р. у Львові вийшла збірка Ольжича "Рінь".

За дорученням ОУН поет брав участь у проголошенні демократичної Карпатської України, очоленої А. Волошиним, знищеної 14— 15 березня 1939р. угорськими фашистами. Потрапив до хортистської тюрми.

У 1940р. у Празі вийшла збірка Ольжича "Вежі".

Після розколу ОУН у 1940 р. Ольжич, належачи до фракції мельниківців, очолив відділи ОУН на Правобережжі України, в Києві.

5 листопада 1941 р. він був одним із фундаторів Української національної ради, якою керував економіст М. Величківський. У 1941 р. після заборони рейхскомісаріатом діяльності ОУН, яка перейшла в підпілля, переїхав до Львова, де одружився з дочкою літературознавця Л. Білецького Катериною (Калиною).

У 1944 р. поет у Львові був схоплений гестапівцями. 9 чи 10 червня 1944 р. — закатований у концтаборі Заксенгаузен гестапівською трійкою (Вольф, Вірзінг, Шульц).

Посмертна збірка Ольжича "Підзамчя" вийшла у 1946р.

Олег Ольжич належав до покоління першої еміграційної хвилі, яке зуміло не тільки зберегти, а й примножити українську культуру за кордоном, коли на так званій материковій Україні найкращі традиції українського народу руйнувались репресіями, голодомором, добре продуманими "реформами". Усією своєю творчістю Ольжич прагнув утвердити героїчний світогляд, пропагував думку, що кожен громадянин має здобувати свободу, можливо, навіть ціною власного життя.

Нащо слова? Ми діло несемо.

Ніщо мистецтво і мана теорій.

Бо ж нам дано знайти життя само

В красі неповторимій і суворій.

Ось сходить, виростає, розцвіта

Благословеніє не форми — суті.

Одвага. Непохитність. Чистота.

Мілуйтеся! Беріть! І будьте, будьте!..

("Нащо слова?")

Вірші, пройняті цією ідеєю, друкувалися на сторінках емігрантської періодики, здебільшого у редагованому Д. Донцовим львівському журналі "Вісник" поряд з поезіями Є. Маланюка, Л. Мосендза, Олени Теліги.

Збірки Олега Ольжича "Рінь", "Вежі", "Підзамчя" абсолютно різні і за формою, і за змістом. Друга й остання прижиттєва книга поета "Вежі" відрізняється від інших збірок тим, що має гостру ідейно-політичну скерованість. Книга "Вежі" складається з двох ліричних поем: "Городок. 1932" і "Незнаному Воякові".

Вірш "Захочеш — і будеш" — це дев'ятий вірш із циклу "Незнаному Воякові", в якому автор у наказовій формі переконує, що майже все в житті залежить від нас самих:

Захочеш — / будеш. В людині, затям, Лежить невідгадана сила.

Тільки доклавши власних зусиль, людина може побудувати щасливе майбутнє, бо часто вона не усвідомлює, наскільки багатим є її внутрішній світ, скільки фізичної сили приховує сила людського духу. Але в той же час слід пам'ятати, що наші дії не можуть керуватись вседозволеністю, ми не можемо діяти за принципом "Ціль виправдовує засоби", адже всередині кожного з нас є вічне мірило вчинків — сумління. Автор називає сумління "невблаганним", адже ми можемо переконати оточуючих, що примусило нас порушити моральні принципи життя, але ми ніколи не зможемо переконати в Цьому сумління, не зможемо примусити його замовкнути:

Навчися надать блискавичність думкам І рішенням важкість каміння. Піти чи послати і стать сам на сам З своїм невблаганним сумлінням.

.

Объяснение:

вот

4,4(5 оценок)
Ответ:
ханито
ханито
05.02.2020

Ольжич Олег

Ольжич Олег

Ольжич Олег

Ольжич ОлегОльжич ОлегОльжич Олег

Previous

Next

ОЛЕГ ОЛЬЖИЧ

(1907—1944)

Інші псевдоніми — М. Запоночний, Д. Кардаш, К. Костянтин, О. Невідомий, О. Світанок, О. Лелека.

Криптоніми — О., О.К – Справжнє ім'я — Олег Олександрович Кандиба.

Олег Ольжич народився 8 липня 1907 р. в Житомирі в сім'ї поета Олександра Олеся (О. Кандиби). Середню освіту почав здобувати у Пущі-Водиці під Києвом. У 1923 р. він виїхав разом з матір'ю з України і в Берліні зустрівся з батьком, який ще в 1919 р. емігрував з України. Незабаром родина переїхала до Горніх Черношинець під Прагою. У 1924 р. Олег вступив до Карлового університету, водночас навчався в Українському вільному університеті. Закінчивши університет, у 1929 р. написав дисертацію "Неолітична мальована кераміка Галичини". Став відомим вченим-археологом, брав участь у кількох археологічних розкопках на Балканах. Був за у США до Гарвардського університету читати лекції з археології.

У 1929р. після заснування ОУН (організації українських націоналістів) Ольжич став одним з найактивніших її членів, очолив культурний сектор організації, а трохи пізніше став заступником голови проводу ОУН.

У 1938 р. він заснував Український науковий інститут у США.

У 1935р. у Львові вийшла збірка Ольжича "Рінь".

За дорученням ОУН поет брав участь у проголошенні демократичної Карпатської України, очоленої А. Волошиним, знищеної 14— 15 березня 1939р. угорськими фашистами. Потрапив до хортистської тюрми.

У 1940р. у Празі вийшла збірка Ольжича "Вежі".

Після розколу ОУН у 1940 р. Ольжич, належачи до фракції мельниківців, очолив відділи ОУН на Правобережжі України, в Києві.

5 листопада 1941 р. він був одним із фундаторів Української національної ради, якою керував економіст М. Величківський. У 1941 р. після заборони рейхскомісаріатом діяльності ОУН, яка перейшла в підпілля, переїхав до Львова, де одружився з дочкою літературознавця Л. Білецького Катериною (Калиною).

У 1944 р. поет у Львові був схоплений гестапівцями. 9 чи 10 червня 1944 р. — закатований у концтаборі Заксенгаузен гестапівською трійкою (Вольф, Вірзінг, Шульц).

Посмертна збірка Ольжича "Підзамчя" вийшла у 1946р.

Олег Ольжич належав до покоління першої еміграційної хвилі, яке зуміло не тільки зберегти, а й примножити українську культуру за кордоном, коли на так званій материковій Україні найкращі традиції українського народу руйнувались репресіями, голодомором, добре продуманими "реформами". Усією своєю творчістю Ольжич прагнув утвердити героїчний світогляд, пропагував думку, що кожен громадянин має здобувати свободу, можливо, навіть ціною власного життя.

4,7(17 оценок)
Это интересно:
Новые ответы от MOGZ: Литература
logo
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси Mozg
Открыть лучший ответ