5. Ритуал був зіпсований тому що спочатку приїздила поліція, жертві заклеювати рота пластиром, зв'язували і, кинувши в блискучий "жук"-автомобіль, кудись відвозили. Отже, коли прибували пожежники, будинок уже був порожній. Ніхто не страждав, хіба що речі. А у цей раз там залишилася жінка та осуджуючи дивилячись на них даючи невпевненість та неправильність пожежників у своїй роботі.
6. Поведінка головного героя в тій ситуації вплинула на його подальшу судьбу тим що він став замислюватися про своє життя, суспільство та книги, це може підтвердити його думки: "Учора я подумав про всі свої змарновані десять років. А ще думав про книжки. І вперше зрозумів, що за кожною стоїть людина. Людина плекала свої думки. Потім витрачала хтозна-скільки часу, аби їх викласти на папері. А мені ще досі й на думку не спадало...". А також його поведінка вплинула на те, що та жінка спокійно вмерла зі своїми книгами тому що знала, що завдяки головному герою хоть одна її книга залишиться в цілості та її знання будуть переходити іншим людям завдяки ньому. Адже він забрав книгу яка надихнула його збирати інші та в подальшому навіть кардинально змінити своє життя втікши з того міста до таких самих людей як він.
Что такое счастье? И зависит ли оно от внешних качеств человека? Многие люди задавались этим вопросом. Пришёл и мой черед. К сожалению, мы живём в мире где слишком много людей оценивают друг друга именно за внешность, даже не задаваясь вопросом на сколько прекрасна душа собеседника. Многие из нас смогли побывать на обоих сторонах. Но что человеку мешает быть счастливым несмотря на внешность? Ведь каждый из нас может заниматься любимым делом и при этом быть абсолютно счастливым? Отвержение тех в ком мы можем искать поддержки. в нашем мире внешность и правда влияет на счастье человека.
Иван Васильевич тоже сделал свой выбор, и мы убедились в том, что он определяет жизнь человека. Герой служит людям, творит добро, но ради этого ему многим пришлось поступиться. Выбор у каждого есть всегда. Какой – зависит от самого человека. Образ Ивана Васильевича – это ответ Толстого скептикам, утверждающим, что один человек ничего не сможет сделать со всеобщим злом, не изменит систему, его порождающую. По крайней мере, всегда можно начать с самого себя, ощутить свою личную меру ответственности за происходящее. Толстой заставляет нас серьёзно задуматься над собой.
Відповідь:
5. Ритуал був зіпсований тому що спочатку приїздила поліція, жертві заклеювати рота пластиром, зв'язували і, кинувши в блискучий "жук"-автомобіль, кудись відвозили. Отже, коли прибували пожежники, будинок уже був порожній. Ніхто не страждав, хіба що речі. А у цей раз там залишилася жінка та осуджуючи дивилячись на них даючи невпевненість та неправильність пожежників у своїй роботі.
6. Поведінка головного героя в тій ситуації вплинула на його подальшу судьбу тим що він став замислюватися про своє життя, суспільство та книги, це може підтвердити його думки: "Учора я подумав про всі свої змарновані десять років. А ще думав про книжки. І вперше зрозумів, що за кожною стоїть людина. Людина плекала свої думки. Потім витрачала хтозна-скільки часу, аби їх викласти на папері. А мені ще досі й на думку не спадало...". А також його поведінка вплинула на те, що та жінка спокійно вмерла зі своїми книгами тому що знала, що завдяки головному герою хоть одна її книга залишиться в цілості та її знання будуть переходити іншим людям завдяки ньому. Адже він забрав книгу яка надихнула його збирати інші та в подальшому навіть кардинально змінити своє життя втікши з того міста до таких самих людей як він.
Пояснення: