Людина має в собі невичерпні сили, про які вона інколи й не здогадується. Безмежна її любов до батьківщини, мужність, із якою вона захищає свій край, готовність до самопожертви. Особливо це характерно для нашої багатостраждальної України, душі її народу часто не збагнути іншим.
Логічний наголос на слові «захочеш» підсилює спонукання до вольового рішення людини. Так пізніше Василь Симоненко використає такий же потужний логічний наголос, звертаючись до сучасників: «Ти знаєш, що ти — людина?» Справжнє, наповнене боротьбою життя, вважає Олег Ольжич, не для слабких: «Зрослась небезпека з відважним життям, Як з тілом смертельника крила». Це не означає — крокувати з високо піднятою головою, незважаючи ні на що, це значить приймати виважені рішення, аби не помилитися й виконати свій обовязок: «І легко тобі, хоч і дивишся ниць, Аби не спіткнутись ні разу, І нести солодкий тягар таємниць І гостру петарду наказу».
Якщо розглядати вірш не в контексті біографії автора, то він насамперед сприймається як роздуми про можливості кожної особистості. Якщо взяти до уваги життєвий шлях та вибір самого автора, то він про глибоку віру в силу українців у боротьбі за національне визволення.
Ліричний герой – це відважна та сильна духом людина, котра вірить у невідгадану силу, великі можливості українців у боротьбі за відродження державності.
Жил был однажды очень сильный и терпеливый человек.Однажды он шел со своим знакомым и увидел горячий камень.Вдруг знакомому этого человека пришла мысль :а что если поспорить , на (что нибудь) ... , что этот сильный человек не сможет разбить камень ,и знакомый сказал об этом человеку.Человек согласился поспорить.Он взял этот камень, и облил его водой, что бы он не был горячий, и человек со всей силой ударил этим камнем об скалу.Осколки полетели во все стороны , а тот , что хотел выиграть этот спор очень разозлился тому , что человек разбил камень знакомый проиграл.
Время твой лучший друг. вспомним Сказку о потерянном времени, Что там случилось с пете зубовым? Абсолютно верно, Петя зубов( любящий тратить время попусту) стал дедушкой и попал в волшебную страну, только это не то волшебство где добрый волшебник дарит подарки, жизнь в той стране слишком тяжкая для пете Зубово и его Одноклассников ( которые также как он не ценили время) волшебники в этой сказке очень злые, Ну ребята на страдавшись поняли Как важно беречь время . Сказка ложь, да в ней намек, добрым молодцам урок. Каждый ребенок, Прочитав эту сказку, должен понять , что время быстротечно, минуты уходят безвозвратно,, и нельзя его вернуть, или остановить. поэтому мы все должны уметь не убивать время, научиться рационально планировать свой график , никогда не откладывать на завтра то Что можно сделать сегодня.
Людина має в собі невичерпні сили, про які вона інколи й не здогадується. Безмежна її любов до батьківщини, мужність, із якою вона захищає свій край, готовність до самопожертви. Особливо це характерно для нашої багатостраждальної України, душі її народу часто не збагнути іншим.
Логічний наголос на слові «захочеш» підсилює спонукання до вольового рішення людини. Так пізніше Василь Симоненко використає такий же потужний логічний наголос, звертаючись до сучасників: «Ти знаєш, що ти — людина?» Справжнє, наповнене боротьбою життя, вважає Олег Ольжич, не для слабких: «Зрослась небезпека з відважним життям, Як з тілом смертельника крила». Це не означає — крокувати з високо піднятою головою, незважаючи ні на що, це значить приймати виважені рішення, аби не помилитися й виконати свій обовязок: «І легко тобі, хоч і дивишся ниць, Аби не спіткнутись ні разу, І нести солодкий тягар таємниць І гостру петарду наказу».
Якщо розглядати вірш не в контексті біографії автора, то він насамперед сприймається як роздуми про можливості кожної особистості. Якщо взяти до уваги життєвий шлях та вибір самого автора, то він про глибоку віру в силу українців у боротьбі за національне визволення.
Ліричний герой – це відважна та сильна духом людина, котра вірить у невідгадану силу, великі можливості українців у боротьбі за відродження державності.