Відповідь:
У часи Давньої Греції постійної театральної будівлі не було. Театр розміщувався під відкритим небом і в деяких містах для цього використовували центральну площу, на якій ставили поміст для глядачів, в інших містах - галявин з схилами пагорбів, які оточували цю галявину. Класичний театр складався з трьох частин: театрону, орхестри і скене.
Орхестра – це круглий або підковоподібний утрамбований майданчик, що доходив до першого ряду місць глядачів і відділявся від них невисокою мармуровою балюстрадою. Посередині орхестри знаходився жертовник Діонісія, на якому перед виставами приносили жертву. На орхестрі виступали хор і актори .
Театрон (від слова «теаомай» — «дивлюсь») – це місця для глядачів, розташовані на схилі пагорба. Їх вирубувалися прямо в скелі або прокопувалися в землі й накривалися зверху дерев'яними дошками, а пізніше - кам'яними чи мармуровими плитами.
Скене (намет для переодягання акторів) — спочатку справді була наметом, а пізніше дерев'яною, потім кам'яною або мармуровою будівлею, що знаходилася за заднім, зрізаним боком орхестри. Вона представляла собою єдину в театрі закриту частину, мала вигляд палацу, повернутого фасадом до глядачів, оздобленого колонами, скульптурами та іншими прикрасами. Фасад також був своєрідним резонатором, що сприяв посиленню звука. Скене мала троє дверей, через які актори виходили під час дії, поверталися до скене, щоб змінити маски. У ній також зберігався акторський реквізит.
В українську мову увійшли терміни, які в часи античності звучали як скене (сучасна сцена) і орхестра (на даний час оркестр). Але значення їх сьогодні змінилося, тому що на сцені виступають актори, а оркестр – це колектив музикантів, призначений для спільного виконання різних музичних творів.
Пояснення:
2.Ларра — это гордец, эгоист, индивидуалист и себялюбец. Он рожден от отца орла и земной женщины, поэтому он ставит себя выше всех, противопоставляет себя всему обществу. Он чрезмерно высокомерен и неуважительно относится к простым людям. Нравственно-философская основа этой легенды заключается в том, что прежде чем требовать каких либо благ себе необходимо вначале сделать, что-то полезное для других. Именно эту точку зрения высказывает старая и мудрая Изергиль, когда оценивает Ларру: «за все, что человек берет, он платит собой: своим умом и силой, иногда — жизнью» .
3.По мнению М. Горького, подлинным героем является не тот, кто ставит себя выше других, а тот, кто пожертвовать самим собой и своей жизнью ради народа. Таким героем является Данко. Это человек, который на подвиг: он готов отдать всего себя без остатка, пойти на все ради блага народа. Через всю легенду прослеживается идея верного служение народу.