Кажуть, що шкільні роки — незабутня пора, а шкільна дружба — найміцніша. Так це чи ні, ви зможете оцінити не тепер, а тільки на відстані років. Для великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна, із яким ми познайомимося ближче на цьому уроці, навчання в Ліцеї стало найсвітлішими роками, сповненими творчості, дружби, душевної гармонії своїм друзям Пушкін присвятив багато віршів, а особливий серед них — «19 жовтня 1825 року». 19 жовтня 1811 року — день відкриття Ліцею, і всі ліцеїсти вважали його своїм святом. Після закінчення Ліцею (1817) поет уже знаходився в засланні, у Михайлівському, і не зміг побувати на традиційній зустрічі випускників. Це був нелегкий час для поета — глушина, нікого, крім няні, поряд, друзі далеко, майбутнє невідоме. Тому він був дуже радий, коли його відвідав ліцейський друг Іван Пущин, вони згадали всіх друзів. Це й було поштовхом для створення багатьох поетичних шедеврів, з одним із яких ми й познайомимося на уроці.
Объяснение:
Рассказ показался очень интересным и учит многому. О том что надо быть осторожными со своими желаниями, когда очень хочешь остаться один на планете, ведь ты не обдумал еще все детали как ты будешь жить если останешься один?- этот вопрос у меня возникал читая рассказ Рэя Бредбери. Все же хорошо что не все наши мечты и желания сбываются, некоторым лучше остаться просто желаниями. Это может привести к большой беде, можно о том что пожелал