История создания – Стих написан в 1964 году, после поездки поэта в небольшой городок Няндомы, в котором его детство. Стих посвящен русскому писателю В. Белову.
Тема стихотворения – Любовь к малой родине.
Композиция – Композиция простая, состоит из двух частей. В первой части автор предается воспоминаниям детства, во второй – указывает на неразрывную связь с малой родиной.
Жанр – Пейзажная лирика.
Стихотворный размер – Трехстопный дактиль с перекрестной рифмовкой.
У человека множество добродетелей: доброта, щедрость, отзывчивость, умение сострадать и любить и многие другие. И все они основаны на любви человека к человеку. И есть еще такое душевное качество, как милосердие. И оно тоже направлено на то, чтобы доказать, что несправедливо латинское крылатое выражение «Человек человеку волк». Но мне кажется, что именно милосердие проявлять труднее всего. Для того чтобы быть милосердным, нужно обладать умением прощать. Нужно быть истинным гуманистом. Потому что изначально милосердие было проявлением великодушия к поверженному врагу. Да и сейчас, на мой взгляд, милосердие — это проявление великодушия к тому, к кому не хочется его проявлять.
У людини безліч чеснот: доброта, щедрість, чуйність, уміння співчувати і любити і багато інших. І усі вони засновані на любові людини до людини. І є ще така щиросердечна якість, як милосердя. І воно теж спрямоване на те, щоб довести, що несправедливе латинське крилате висловлення «Людина людині вовк». Але мені здається, що саме милосердя виявляти найважче. Для того щоб бути милосердним, потрібно уміти прощати. Потрібно бути щирим гуманістом. Тому що споконвічно милосердя було проявом великодушності до поваленого ворога. Та й зараз, на мій погляд, милосердя — це прояв великодушності до того, до кого не хочеться його проявляти.
Легко поспівчувати бабусі в переході метро, поклавши їй у протягнену долоню кілька монет. Легко здаватися щедрим, купити молодшій сестричці не звичайні льодяники, а шоколадні цукерки. Легко бути добрим, допомагаючи молодій мамі нести коляску на сьомий поверх. І як же важко утриматися від того, щоб не «добити», не знищити, не деморалізувати цілком переможеного ворога. І ще: бабуся побажає здоров'я на подяку за милостиню, сестричка поцілує в щічку липкими від шоколаду губами, молода мама гаряче подякує за до Адже відповіддю на добро найчастіше буває добро. Тільки ворог за милосердя навряд чи подякує. А може зненавидить, хто знає.
Важко допомагати тому, з ким ти в поганих стосунках, але хто насправді має потребу у твоїй до або твбїй поблажливості. Іноді бути милосердним нестерпно важко. І, зрозуміло, це дано не кожному. І мені навіть здається — тільки обраним.
История создания – Стих написан в 1964 году, после поездки поэта в небольшой городок Няндомы, в котором его детство. Стих посвящен русскому писателю В. Белову.
Тема стихотворения – Любовь к малой родине.
Композиция – Композиция простая, состоит из двух частей. В первой части автор предается воспоминаниям детства, во второй – указывает на неразрывную связь с малой родиной.
Жанр – Пейзажная лирика.
Стихотворный размер – Трехстопный дактиль с перекрестной рифмовкой.
Метафоры – «тихая моя родина».
Эпитеты – «тихая», «жгучая», «веселая».
Олицетворения – «речка будет бежать и бежать».
Сравнения – «словно ворона веселая
Объяснение: